Сліпота

Бiлий амавроз, попри те, що вiн був би етимологiчною суперечнiстю, також був би неврологiчною неможливiстю, оскiльки мозок, неспроможний бачити образи, форми та кольори реальностi, не мiг би, знову застосовуючи сумнiвне дiеслово, зафарбувати в бiлий колiр, в одноманiтний бiлий колiр, як це робиться в бiлому живописi без тональностей, кольори, форми та образи, якi ця реальнiсть подае для нормального бачення, попри те, що завжди проблематично говорити про ефективну спроможнiсть бачення, яке ми називаемо нормальним.

Ясно усвiдомлюючи, що вiн зайшов у глухий кут, звiдки, либонь, немае виходу, лiкар лiниво пiдвiв голову, вiдiрвавши ii вiд спинки крiсла й сумно розглянувся навколо. Дружина вже пiшла, вiн туманно пригадував, що вона на мить наблизилася до нього й поцiлувала його у волосся, Пiду спати, сказала вона, тепер у домi панувала тиша, книжки лежали розкиданi на столi. Що ж це було, подумав вiн i раптом вiдчув страх, нiби й сам мав ослiпнути в наступну мить i вже знав про це. Вiн затримав подих i зачекав. Нiчого не вiдбулося. Вiдбулося через хвилину, коли вiн збирав книжки, щоб поставити iх на полицю. Спочатку вiн помiтив, що перестав бачити своi руки, а потiм зрозумiв, що ослiп.

Хвороба дiвчини в чорних окулярах не була тяжкою, вона мала лише кон’юнктивiт у легкiй формi, якому приписанi доктором лiки мали дати раду за кiлька днiв, Ви вже знаете, що доки хвороба вас не покине, можете знiмати чорнi окуляри лише тодi, коли вкладаетеся спати, сказав вiн iй.

Ця жартiвлива заборона мала тривалу iсторiю й певно передавалася вiд поколiння до поколiння в середовищi офтальмологiв, проте ефект ii був незмiнно однаковий, лiкар усмiхнувся, коли промовляв цi слова, усмiхнулася й пацiентка, коли iх почула, i ii усмiшка була вельми доречною, бо дiвчина мала гарнi зуби й користувалася кожною нагодою, щоб показати iх. З причин природноi мiзантропii або будучи надто розчарованим у життi, який-небудь скептик, що знав життя цiеi жiнки в усiх подробицях, натякнув би, що краса ii усмiшки не бiльше як професiйний прийом, проте це злiсне й необгрунтоване припущення треба вiдразу вiдкинути, бо ii усмiшка була такою вже тодi, коли вона була ще невинною дiвчиною, хоч такий вираз тепер i вийшов iз моди, коли майбутне поставало перед нею листом у конвертi, а бажання його розпечатати тiльки народжувалося.