П'ятнадцятирічний капітан

Неодноразово подорожуючи зi своiм чоловiком, мiсiс Уелдон була хороброю жiнкою i не лякалася моря; iй було близько тридцяти рокiв, мала мiцне здоров’я i не боялася тягарiв та небезпек плавання на суднi невеликого тоннажу. Вона знала, що капiтан Халл – вправний моряк, якому Джем Уелдон достатньо довiряе, а «Пiлiгрим» – надiйний швидкий корабель i мае чудову репутацiю серед американських бистрохiдних суден. Треба скористатися шансом. І мiсiс Уелдон iм скористалася.

Звичайно кузен Бенедикт мусив супроводжувати ii.

Кузен мав рокiв п’ятдесят. Проте, незважаючи на доволi солiдний вiк, було справжнiм безглуздям випускати його самого з дому. Швидше сухорлявий нiж худий, не те, щоб високий, але задовгий, з величезною копицею скуйовдженого волосся, з золотими окулярами на носi – таким був кузен Бенедикт. В цьому довготелесому чоловiковi з першого погляду вгадувався один iз тих поважних вчених, невинних та добрих, якi приреченi на все життя залишатися дорослими дiтьми, жити до ста рокiв та померти з душею немовляти.

«Кузен Бенедикт» – так до нього зверталися не лише члени родини, а й стороннi. І, дiйсно, вiн був одним iз тих простодушних добрякiв, якi здаються загальними родичами: кузен Бенедикт нiколи не знав, куди йому подiти своi довгi руки та ноги, важко було знайти людину бiльш безпорадну та несамостiйну навiть в повсякденних, рутинних питаннях. Не можна сказати, що вiн був тягарем для оточуючих, але вiн якось змушував нiяковiти кожного i сам нiяковiв через власну незграбнiсть. Втiм, вiн був невибагливим, поступливим, невибагливим, байдужим до спеки та холоду, мiг не iсти та не пити цiлими днями, якщо його забували нагодувати.

Здавалося, вiн належить до царства рослин, а не тварин. Уявiть неродюче, майже лисе дерево, що не здатне анi прихистити, анi нагодувати подорожнього, однак яке мае чудову серцевину.

Таким був кузен Бенедикт. Вiн iз радiстю надавав би людям послуги, якби був спроможнiм до цього.

І його всi любили, не зважаючи на його слабкостi, а може саме завдяки ним.

Мiсiс Уелдон вважала його своiм сином, старшим братом малого Джека.

Варто, однак, зауважити, що кузен Бенедикт не був анi ледарем, анi неробою. Навпаки, це був невтомний працiвник. Єдине захоплення – природнича iсторiя – поглинало його цiлком.

Згадати «природничу iсторiю» означае згадати дуже багато.

Вiдомо, що ця наука включае в себе зоологiю, ботанiку, мiнералогiю та геологiю.

Однак, кузен Бенедикт не був нi ботанiком, нi мiнералогом, нi геологом.