Вітіко

В церквi iм приготували мiсце поблизу вiд вiвтаря, де вони й сiли. В церквi було багато народу, всi молилися. Дехто був у широкому вбраннi зi зборками та поясом, поширеному в чеських землях. Іншi були у вузькому вбраннi з застiбками i в штанах, так одягаються в Баварii, а дiвчата й жiнки мали сукнi зi зборками i нагрудники, фартухи i хустки. Деякi жiнки були вбранi дуже строкато, iншi – майже однобарвно. На головному вiвтарi кiлька священикiв освячували Святi Дари, серед них був i той, який у домi жупана проказував молитви за вечерею.

Пiсля служби Божоi всi родичi Любомира повернулися до його дому. Священик, що проказував молитви за столом, iшов останнiм.

Усi пiшли до iдальнi. Там на столi стояло молоко, мед, масло i багато iнших харчiв, кожен брав, що хотiв, i снiдав.

– Вiтiко, – заговорив Любомир, – якщо ти хочеш трохи подивитись, як приходять до нас люди, то ходiмо пiсля снiданку до кам’яноi зали. А потiм моi родичi Кодим i Диш покажуть тобi мiстечко, аж поки я знову матиму час побути з тобою.

Вiтiко пiсля снiданку пiшов у кам’яну залу.

Там розстелили килими навколо кам’яного столу, накрили сам стiл i кам’яний стiлець i поклали килим перед стiльцем. Любомир прийшов i сiв на стiлець перед столом. Чимало його родичiв теж посiдали на стiльцi. Потiм до зали зайшли люди, у строкатому i однобарвному вбраннi, в якому були i в церквi, в бахматому i прилеглому, старi й молодi, чоловiки й жiнки, юнаки i дiвчата, ба навiть майже дiти. Їх вишикували в чергу перед Любомиром, i вiн розмовляв iз ними та вирiшував iхнi справи. Писар записував, що треба, до течки.

Досить тривалий час поспостерiгавши тi розмови, Вiтiко з Кодимом i Дишем пiшов оглядати замок. Спершу вони зайшли в невелику замкову церкву, потiм у молитовну залу, iдальню, у велику залу прийнять, у малу залу прийнять, де вчора Вiтiко сидiв iз Любомиром, у три покоi самого Любомира, в покоi для ночiвлi, в кiмнати для замковоi залоги, потiм у кiмнати для челядi. Зайшли до зброярнi, де зберiгалася зброя для оборони i нападу, кольчуги, щити, шоломи, шкiряна збруя, мечi, списи, луки, стрiли, сагайдаки, арбалети тощо.

Зайшли до примiщення для катапульт, захисних сiток, плетених щитiв та iнших допомiжних засобiв. Потiм оглянули коней та iнших тварин у стайнях i комори для зберiгання припасiв.

Тим часом настав полудень i в iдальнi подали обiд.

Пiсля обiду Любомир зi своiми родичами i Вiтiко поiхали в поля. Там були лани, де росла Любомирова пшениця, поля з житом, ячменем та iншими культурами.