Мазепа. Історичні картини

Верховний вождь запорозьких козакiв. Гравюра першоi половини XVIII ст.

Монографiя не належить до так званоi фаховоi лiтератури, – вона звернена до широкого загалу i не в останню чергу – до спраглоi знань молодi, для якоi оповiдi про Мазепу та украiнських козакiв можуть стати такою ж захоплюючою лектурою, як пригодницький роман, лише з тою перевагою, що усе, викладене тут, е справжньою iсторiею, невiд’емною вiд нашоi нацiональноi пам’ятi. Книга про Мазепу повинна знайти дорогу до всiх прихильникiв iсторii епохи Карла ХІІ далеко поза тим вузьким колом спецiалiстiв, котрi займаються цiею проблемою.

Особливо нинiшнього року, коли вiдзначаеться друге столiття Полтавськоi битви. Історiя Мазепи е iсторiею полiтичного занепаду цiлого народу.

Отакий популярний виклад аж нiяк, проте, не виключае, що моя праця (принаймнi автор сподiваеться) становитиме певну iсторичну цiннiсть, бо я скористався багатим матерiалом, писаним трьома слов’янськими мовами – польською, украiнською та росiйською, i численними працями, видрукуваними шведською.

Дякую за це дослiдникам епохи Карла Великого.

Пильне око суспiльностi ковзне й не зауважить мого авторитету славiста, i жоден вчений не сприйме всерйоз мою розповiдь, та тим бажанiшими будуть моi побiжнi мiркування й вказiвки для тих, хто захоче поглибити студii у тому чи iншому напрямку.

Щоб по можливостi зберегти колорит епохи, я, наводячи давнi шведськi джерела, залишив первiсну транскрипцiю, а перекладаючи листи й цитати iз слов’янських джерел, зберiг деякi поняття й термiни в iх оригiнальному звучаннi, подавши одночасно у дужках шведський переклад.

Додаток про зображення постатi Мазепи в мистецтвi та художнiй лiтературi знайде вдячного читача не тiльки серед фахiвцiв. Що ж до iлюстрацiй, то вони промовляють самi за себе.

    Альфред Єнсен.

    Стокгольм, вересень 1909 року.

І. Земля i народ Украiни

Історична фантазiя читача понесе його у цiй книзi до могутньоi рiки Днiпра на Русi.

Одна з найбiльших рiк Європи Днiпро, колишнiй Борисфен, змагаеться з «матiр’ю Волгою» та «Дунаем-батьком»: за розкiшнi, величнi простори – колись, а згодом – за iсторичну славу. З Днiпра бере свiй початок руська культура. Тут було засновано Киiв, «матiр городiв руських», по Днiпру плили варяги, нашi прашведськi предки-воi, котрi заклали зерно державностi у схiднослов’янську землю.