Чорнобильська хроніка. Люди

Так ми набирали одну, другу, третю колони, якими заповнювався весь реактор. В отвори вмонтовувалися технологiчнi канали. Тобто вода в реактор надходила через технологiчний канал знизу, а виходила, пiднявшись по каналу нагору. В технологiчнi канали завантажуються урановi ТВЗ – тепловидiльнi збiрки, через якi проходить вода i вбирае в себе тепло. Повне завантаження реактора становить 220 тонн двоокису урану, збагаченого 1,5 % чистого урану, пiзнiше – 2 %. Уся робота реактора регулювалася стрижнями системи управлiння захисту реактора, а контролювалася пусковими i робочими iонiзацiйними камерами.

Роботу реакторiв iз блокового щита управлiння контролював старший iнженер iз керування реактором, маючи повну картину тепловоi потужностi по всьому периметру. Коли у роботi установки можливi аварiйнi вiдхилення параметрiв (перепади температури та iнше), то спрацьовуе автоматичний захист (АЗ-5) – падають пiд власною вагою стрижнi системи управлiння вглиб реактора, i вiн глушиться.

Ранiше стрижнi мали трос та моторчик i спускались повiльно.

Але Чорнобиль навчив: необхiдно, щоб стрижнi миттево заходили в активну зону реактора. Тому сучаснi реактори удосконаленi: пiдведено повiтря пiд високим тиском, i стрижнi повiтрям вiдстрелюються в активну зону за долi секунди та глушить реактор.

Конкретно на 4-му реакторi ЧАЕС стрижнi пiшли у зону, хоч аварiйна система i спрацювала. Вони рухалися близько 5–6 секунд, а це надто довго. Таким чином, на ЧАЕС вiдбулася звична несправнiсть пiд кодовою назвою «козел», лише зачепила весь низ реактора, що i призвело до вибуху.

Ще одна недоробка, характерна для РВПК-1000. Пiд час роботи реактора в активнiй зонi утворюеться iнертний газ ксенон, який у ньому розпадаеться на йод. Поки реактор працюе, нейтронний потiк розбивае цей йод, не даючи йому накопичитися. Якщо сталася аварiйна зупинка понад 30 хвилин, потужнiсть реактора неможливо пiдняти: йод, що накопичився за цей час, отруюе реактор, спричиняючи так звану йодну яму. У цiй ситуацii вода, графiт i йод уповiльнюють атомну реакцiю.

Тому реактор повинен добу простояти заглушеним на час розпаду йоду. Перекладаючи суть iз технiчного на фiнансовий контекст – це втраченi мiльйони грошових одиниць. Тому в разi непередбачуваноi зупинки, завдання ставилося однозначне – запустити реактор у найкоротший термiн.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.