На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 1». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 1

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 1, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 1. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Їм здавалося, що минулося найстрашніше – примусова колективізація, голодомор, масові репресії. Та невдовзі наспіла чорна година – воєнне лихоліття, а на зміну одним нелюдським порядкам прийшли не менш жорстокі. Як вестиметься тарасівцям, на чий бік стануть? Автор, як і зазвичай, не береться виписувати якусь громадянську позицію, свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення. «Я писав про життя. І все», наголошував Анатолій Дімаров. А висновки має робити сам читач. «Біль і гнів» не уникнув цензорської руки, безжальних скорочень. Та навіть в урізаному варіанті був відзначений Шевченківською премією. Видавництво «Фоліо» перевидає роман, який автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 1 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 1 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Лiг i ратицi набiк одкинув… Понiс потiм моргулю на головi, як добру балабуху…
Батько Мокрини другого дня як вийшов, як глянув на стовп – давай дочку лаяти. Що, додому вернувшись, ворота за собою не зачинила. «Не iнакше, бугай колгоспний погостював – стовп геть набiк звернув…»
– Ну, а Мокрина? – допитуеться Курочка: вiн аж захлинаеться смiхом.
– Та й Мокрина туди ж: вийшов через тиждень на вулицю в мiй бiк i не гляне.
Курочка знову зайшовся. А Протасiй мов i не слухав. Сидить з непорушним, аж сонним обличчям, i на чавуннiй його головешцi воронячим гнiздом стирчить ота шапка, що вiн ii принiс ще з iмперiалiстичноi.
Сидить Протасiй, байдужий, а Курочка, вибулькотавшись смiхом, знов пристае до Івана:
– То пiсля Мокрини ти бiльше й залицятись нi до кого не пробував? – i маленькi, кругленькi очицi його готовi щомитi пирснути смiхом.
– Чого ж, залицявся, – вiдповiдае охоче Іван, – тiльки з того знову ж нiчого не вийшло. Одного разу собацюра ледь ноги не одгриз, а другого – гусак защипав мало не до смертi…
– Гусак?
– Та гусак, яка ж iще личина! Думаеш, як птиця, то й щипатися не вмiе? Хвата, як обценьками!..
І знову заливаеться Курочка.
– А з Федорою ж як? – допитуеться весело.
– З Федорою вже добрi люди звели. А то отак i помер би старим парубком. Та й то: чи таке то уже щастя? Живеш собi паном, горя не знаеш, так нi ж – шукаеш на шию хомут! А як хто над тобою iзмилуеться та хомут отой перехопить, так ти замiсть того, щоб танцювати, мерщiй у петлю… Або за ножаку – та й рiзатись…
– А так, а так, – притакував Курочка. – Оце ти в самiсiньку точку попав.
– В точку не в точку, а так воно i е… От у мене, для прикладу… Федора – людина мов як людина, й по хазяйству, i коло дiтей.
– А так, а так… Точнiсiнько така i моя.
– Що твоя! З твоею ще можна жити та Боговi дякувати. А от з моею тигрою спробуй окрiп щодня сьорбати. Пробi кричатимеш, поки й охрипнеш…
Отак слово по слову, та й незчулися, як укотили в Хоролiвку. Розбрелись по пiдводах, i – но! – аж до центру.







