На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Олька шарпнулася, спробувала зiрватися з стiльця, але ii права рука з iдеальними, старанно наманiкюреними нiгтями вже була припечатана важкою Гайдуковою долонею. Ухопив, притиснув щосили i блискавичним натренованим рухом загнав сiрник пiд наманiкюрений нiготь.
Й одразу ж одпустив.
– Отак буду щовечора заганяти по сiрниковi. Як вечiр, так i сiрник. Поки не поiдеш зi мною…
Звiвся, оддуваючись сито, пiшов у спальню. Слухав дикий Ольчин вереск, посмiхався: повищи, повищи! А ти ж що, голубонько, думала? Жартувати з Гайдуком? Гайдук сам жартувати вмiе!
Роздягнувся, повiсив акуратно мундир, лiг у свiжо постелене лiжко.
З насолодою випростався, натягнув подушку на голову. І одразу ж заснув…
Олька в спальню так i не прийшла: лягла у вiтальнi на канапi. Гайдук застав ii ще сонною: обличчя опухло вiд слiз, права рука лежить на подушцi, бiлiе оббинтованим пальцем. Намотала бинта – на сто пальцiв вистачило б.
Будити Ольку не став – вийшов тихенько на кухню.
Снiдаючи, згадав офiцерика, як той висiв учора на парканi. Пiсля такого напою повиснеш: тиждень власнi кишки пiдбиратимеш! Вдруге не потягне до чужих молодичок у гостi.
Посмiхнувся вдоволено, допив каву, звiвся. Одягаючи кашкет, строго сказав до прислуги:
– Хазяйцi, як проснеться, передай: хай збираеться. Будемо переiжджати в село. – Хотiв додати, щоб збиралася й вона, прислуга, та враз передумав: обiйдеться! І без прислуги буде хороша.
У комендатурi вже на нього чекали: як тiльки Гайдук появився в приймальнi, черговий одразу ж показав йому на дверi кабiнету: заходь. У кабiнетi вже були комендант, бургомiстр, начальник районноi полiцii i якийсь низенький опасистий нiмець у цивiльному: свiтлий, спортивного крою пiджак, картатi штани галiфе, високi краги з жовтоi шкiри. Побачивши Гайдука, комендант невдоволено глянув на годинника, але нiчого не зауважив. Натомiсть сказав, звертаючись до нiмця в цивiльному:
– Перед вами начальник полiцii дорф Тарасiвка.
– Дуже приемно! Дуже приемно! – Нiмець простягнув Гайдуковi пухку холодну долоню: – Генрiх Мольтке. Архiтектор.
– Гер Мольтке здiйснюватиме особистий нагляд за побудовою палацу, – пояснив комендант.
– Маетку, пане комендант, маетку!
– Пробачте, маетку… А зараз, панове, гер Мольтке познайомить нас iз проектом. Бiтте, гер Мольтке.




