На нашем сайте вы можете читать онлайн «На коні й під конем. Блакитна дитина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Книги для подростков. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
На коні й під конем. Блакитна дитина

Автор
Дата выхода
22 июня 2021
Краткое содержание книги На коні й під конем. Блакитна дитина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению На коні й під конем. Блакитна дитина. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Анатолій Дімаров) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Анатолій Дімаров (1922–2014) – відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932–1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей.
В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.
На коні й під конем. Блакитна дитина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу На коні й під конем. Блакитна дитина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
От гони карбованця, тодi й стрiляй собi на здоров’я.
Легко йому було казати – гони!
Одного разу мiй товариш, Микола, той, що учив нас хреститися, таемниче сказав:
– Я знаю, як пугач здобути.
Вiн довго мучив мене, доки повiв до сарая, а там, у най-темнiшому кутку, розгрiб сiно i дiстав невеликий глечик, обмотаний брудною ганчiркою. Посерединi ганчiрки темнiв довгастий прорiз.
– Що це? – здивувався я.
Товариш оглянувся, потiм нахилився до мене, таемничо прошепотiв:
– Карнавка…
І, помiтивши, що я нiчого не розумiю, вже голоснiше додав:
– Оце ось сюди копiйки кидати, а як назбираеться багато, то розбий – i маеш пугача!
– Тут уже багато грошей?
– Поки що немае, – зiтхнув Микола.
Сповнений поваги, я обережно взяв глечик, потрусив ним над вухом. Уявив, як забряжчать у ньому копiйки, i самому непоборно захотiлося мати карнавку.
– Дiстанемо, – втiшав Микола. – В нас у погребi глечикiв з молоком он скiльки стоiть! Вип’емо молоко, i буде карнавка. А тодi повернемо.
– Мати не взнае?
– Все одно битиме, – почухав спину Микола. – Вона в мене така: спершу поб’е, а тодi вже питае, чи не я.
Так у мене появилася карнавка.
Я заховав ii в хатi, пiд припiчком, i по кiлька разiв на день дiставав порожнiй глечик та трусив над вухом. Знову ладен був повiрити у Миколиних божкiв, аби лише вони зробили чудо i наповнили глек копiйками. Та боговi, мабуть, не потрiбна була моя дешевенька душа, бо карнавка залишалася порожньою.
Щодня я i Микола бiгали дивитися, чи е ще пугачi.
Щоночi снився один i той же сон: наче iду дорогою, збираю повнi пригорщi гривеникiв i зсипаю до карнавки. Прокидаючись, вiдразу ж лiз пiд припiчок, та карнавка була порожньою.
Якось, прибираючи в кiмнатi, вимiв я з-пiд столу складений у кiлька разiв папiрець.
Спершу подумав, що iх, мабуть, загубила мама; але менi так хотiлося вкинути тi грошi до карнавки, що я одразу вiдiгнав цю думку. Грошi взялися звiдкiля завгодно, хай навiть звалилися з неба чи випали з вiника, тiльки не з маминих рук.
Цього разу я не залишив карнавку пiд припiчком; здавалося, що вона не досить надiйно захована.








