На коні й під конем. Блакитна дитина

»

Уже уявляв, як будемо з Сонькою переморгуватись. Я стану на подвiр’i, а вона в сiнях, точнiсiнько так, як у тiй пiснi:

Дiвка в сiнях стояла, На козака моргала…

Однак менi не щастило: не встиг я пройти кiлька крокiв, як з нашого двору виглянула мама.

– Толю, а йди-но сюди!

– Чого? – неохоче повернувся я.

– На тобi грошi, збiгай до крамницi по сiль. Тiльки швиденько: одна нога там, друга – тут.

У крамницю саме привезли цукор, i набилося повно жiнок. Я пристроiвся у хвостi i став терпляче чекати на свою чергу.

«А все ж, як воно на тих вечорницях? – роздумував я. – Певно, дуже цiкаво. І для чого ото треба моргати?.. Ану, чи я не розучився?..»

Я моргнув у спину тiтцi, що стояла передо мною, раз, моргнув удруге. Нi, не розучився.

Тiтчина спина раптом зникла, натомiсть вирiс прилавок, а за прилавком – тiтка Настя, висока, дебела молодиця, жiнка крамаря.

– Що тобi треба, малий?

Отут i сталося несподiване. Замiсть вiдповiсти я заморгав iй прямо в обличчя.

Червоний як рак, я не знав, куди подiтись вiд сорому, а клятуще око взяло та й ще раз пiдморгнуло.

Тут тiтка Настя охнула, вхопилася обома руками за живiт i, задихаючись вiд смiху, повалилася на прилавок. Я кулею вилетiв з крамницi.

– А чого ти такий червоний? – поцiкавилась мама. – Принiс сiль?

– Немае солi, – збрехав я, боячись, що мама знову пошле мене до крамницi.

Мама почала лаяти нi в чому не повинного крамаря, а я при згадцi про випадок у крамницi ладний був повиймати собi очi.

Та на цьому не скiнчилися моi муки.

Другого дня, пiсля урокiв, мене наздогнав однолiток Василь, тiтчин Настин син.

– Ти нащо до моеi мамки моргав? – запитав вiн люто.

– Я не моргав.

– Брешеш, моргав!

– Сам ти брешеш!

Слово по слову, i ми взялися за чуби. Згодом Василь, витираючи соплi i сльози, побiг додому, а я сумовито побрiв слiдом.

А вранцi, щойно вчителька зайшла до класу, Василь пiдняв руку:

– Варваро Петрiвно, а учительчин Толька до моеi мамки моргав!

Довго ж не мiг навiть чути про Нечуя-Левицького, хай йому легенько на тiм свiтi гикнеться!

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/anatol-y-d-marov/na-koni-y-pid-konem-blakitna-ditina/) на ЛитРес.