На нашем сайте вы можете читать онлайн «Доба. Сповідь молодого бандерівця». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Документальная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Доба. Сповідь молодого бандерівця

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Доба. Сповідь молодого бандерівця, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Доба. Сповідь молодого бандерівця. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антін Мухарський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антін Мухарський – письменник, арт-куратор, галерист, телеведучий. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або смерть» та мистецької платформи «Український культурний фронт». Народився, живе та працює в Києві. Розлучений. Багатодітний батько.
ОДНОЗНАЧНО НЕОДНОЗНАЧНИЙ РОМАН!!!
Неполіткоректний роман у чотирьох частинах, головним героєм якого є молодий творчий, патріотично налаштований юнак. Він описує реальний день із життя України початку дев’яностих років. Карколомний мікс із відвертих, майже сповідальних моментів буття. Змова проти молодої держави Україна, що тільки-но постала на мапі світу. Блискучі глави «Про євреїв» та «Про гомосексуалістів». Шокуючі факти залаштункового життя українського театру. А головне – радикальна емоційна відвертість, з якою головний герой рефлексує на навколишню дійсність, – викликають почуття захоплення, обурення, згоду та незгоду, примушують плакати і сміятися одночасно, але (це вже точно) нікого не залишають байдужими!
Небажано читати цю книжку людям з обмеженими розумовими здібностями, адептам різних людиноненависницьких та тоталітарних ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії, соціокультурних та психопатичних станів, спричинених браком освіти, культури та виховання, людям із ознаками «совкового дебілізму», особам, яким не виповнилося 18 років, та вагітним жінкам. Усі збіги імен, подій та місць, описаних у цій книжці, з реальними людьми та об’єктами є випадковими та не ставлять на меті ніякого іншого завдання, окрім створення повноцінної художньої картини світу, часу і характерів, описаних у творах. Після прочитання цього попередження ЖОДНІ ПРЕТЕНЗІЇ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!!! ЗАБОРОНЕНЕ ЧИТАННЯ ЛЮДЯМ БЕЗ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!!!
Доба. Сповідь молодого бандерівця читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Доба. Сповідь молодого бандерівця без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я вперше, – клянуся! – вперше почув на вулицях Киева украiнську мову… Не в телевiзорi, не в iнститутських стiнах, де украiнською в побутi спiлкувалися кiлька професорiв, яких усi вважали старими маразматиками, а в природному середовищi, i не з вуст селян на базарi, якi й розмовляли страшним суржиком, а з вуст моiх однолiткiв, з вуст передовоi молодi, яка вчилася в унiверситетi Шевченка, в педагогiчному унiверситетi, в полiтесi, в iнших вишах. І трапилося це на концертi групи ВВ, який вiдбувався у будинку культури авiазаводу iменi Антонова.
Пам’ятаю, я тодi виголив собi справжнього чуба, почепив на чорну вишиванку червоно-чорний прапорець з портретом Степана Бандери й ходив так Киевом, наражаючись iнколи на ненависнi погляди вiдставних кадебiстiв, потворних комуняцьких старушенцiй та колишнiх партактивiстiв, якi буравили мене очима, а я чхати на них хотiв! «Комуняку – на гiлляку!» – проказував подумки, як молитву, аби вiдвести лихе око, хоча про всяк випадок завжди носив у полотняному наплiчнику важкеньку гирьку та армiйський ремiнь з мiдною пряжкою, яким вправно мiг вiдбитися вiд ворогiв у разi нападу.






