На нашем сайте вы можете читать онлайн «Доба. Сповідь молодого бандерівця». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Документальная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Доба. Сповідь молодого бандерівця

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Доба. Сповідь молодого бандерівця, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Доба. Сповідь молодого бандерівця. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антін Мухарський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антін Мухарський – письменник, арт-куратор, галерист, телеведучий. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або смерть» та мистецької платформи «Український культурний фронт». Народився, живе та працює в Києві. Розлучений. Багатодітний батько.
ОДНОЗНАЧНО НЕОДНОЗНАЧНИЙ РОМАН!!!
Неполіткоректний роман у чотирьох частинах, головним героєм якого є молодий творчий, патріотично налаштований юнак. Він описує реальний день із життя України початку дев’яностих років. Карколомний мікс із відвертих, майже сповідальних моментів буття. Змова проти молодої держави Україна, що тільки-но постала на мапі світу. Блискучі глави «Про євреїв» та «Про гомосексуалістів». Шокуючі факти залаштункового життя українського театру. А головне – радикальна емоційна відвертість, з якою головний герой рефлексує на навколишню дійсність, – викликають почуття захоплення, обурення, згоду та незгоду, примушують плакати і сміятися одночасно, але (це вже точно) нікого не залишають байдужими!
Небажано читати цю книжку людям з обмеженими розумовими здібностями, адептам різних людиноненависницьких та тоталітарних ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії, соціокультурних та психопатичних станів, спричинених браком освіти, культури та виховання, людям із ознаками «совкового дебілізму», особам, яким не виповнилося 18 років, та вагітним жінкам. Усі збіги імен, подій та місць, описаних у цій книжці, з реальними людьми та об’єктами є випадковими та не ставлять на меті ніякого іншого завдання, окрім створення повноцінної художньої картини світу, часу і характерів, описаних у творах. Після прочитання цього попередження ЖОДНІ ПРЕТЕНЗІЇ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!!! ЗАБОРОНЕНЕ ЧИТАННЯ ЛЮДЯМ БЕЗ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!!!
Доба. Сповідь молодого бандерівця читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Доба. Сповідь молодого бандерівця без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Гарне таке… Із бiлою шерехатою суперобкладинкою, з пiдписами усiх тих хлопiв, що влаштували сьогоднi у будинку актора дiйство пiд назвою «Мистецьке читання лiтгурта “Бу-Ба-Бу”». От вони – всi, як один, розписалися – Андрухович, Неборак, Ірванець i тi, що до них доедналися, – Іздрик, Прохасько, Єшкiлев. Ось вiн – унiкальний артефакт народження новоi украiнськоi лiтератури – лежить передi мною на столi, а я iм i милуюся ним. Жую свою картоплю, закусую «Шахтьорською» ковбасою, раз у раз висмоктуючи терпкий кислувато-солоний сiк з помiдорiв, i марю, марю… Марю новою Великою краiною, що постала на мапi Європи, марю ii великим майбутнiм, щасливими днями, марю ii вольною вдачею та тим захватом, який розпирае моi груди, коли я згадую, як хлопцi читали уривки своiх оповiдань та поезiй, коли я розумiю, що я – украiнець! (Чомусь у цьому мiсцi захотiлося сказати з пристрастю, що я, чорт забирай, – украiнець! І ще так козацькою рукою махнути, типу «крикнув-свиснув на коня»… але я утримався вiд зайвого пафосу.
«Боже великий, еди-и-и-и-иний, Нам Украiну храни!» – удруге награе «Промiнь» над моiм вухом опiвнiчнi позивнi. «Ну, як так можна смажити картоплю?» – звертаюсь подумки до дружини, активно працюючи щелепами. Вона (картопля) наче варена. А я люблю смажену, iз золотою шкоринкою! І мене не зупиняе той факт, що я всiм еством своiм вiдчуваю, як у менi накопичуються канцерогеннi речовини. «Хочеш довго жити – викинь сковорiдку», – кажуть йоги. Я хочу довго жити! Я хочу жити! Творити! Любити! Але не можу, ну, не можу я, милi моi йоги, без смаженоi картоплi! Не пити – можу, не палити – можу, наплювати на зовнiшнiй вигляд – можу.






