На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Не до дiла скучив за своiми
Махряком i сiном запашним…
Сонце б’е хвостами золотими
І у небо синiй лине дим…
Та бринять менi чудним докором
Тихi згадки, йдуть одна по однiй —
(Чи тому, що я уже не хворий,
Чи тому, що я вже не голодний.)
Чи тому, що маю сiру шляпу,
Жовтi шимi i цигарник срiбний…
На селi давно подохли шкапи
І пишу я вiршi непотрiбнi…
Вже не вийду драними ногами
В черевиках лапати багнище.
Хтось чужий з ворожими думками
Буде спати на моiм горищi…
Вже не я ходитиму до ставу —
Там, де шлях вiд мiста до заводу,
Інший хтось, гримкий i кучерявий,
Буде кролем рiзать чисту воду…
В тишинi похилого паркану,
Де уперше стрiлися з тобою,
Де колись таемно цiлувались,
Заросло навiки лободою…
Маки там, а за парканом – рожi,
Далi – степ, дорога i загати.
Вже не я, а iнший, кращий, може,
Буде тут люб’янку цiлувати.
Все, усе тепер забути маю.
Ну, то що… минулого не жаль.
У куток найдальший заховаю
Бузинову люльку i печаль.
І тебе – сiмнадцятого маю.
Уривок
Як проходив тою дорогою —
То зустрiлися:
Я i ти.
Два листочки спало з дерева,
Два листи.
І понесла вода прозорая
Тi листи…
– Не пройти нам з тобою, дiвчинко,
Не роз’iхатись,
Не пройти!
Усмiхнулася, похилилася:
Хлопцi тi!
– Вiд мосточка в боки рiзнii —
Двi ж путi!
– Не кажи не кажи так, дiвчино…
– Ат, пусте!
Засмiялася, озирнулася
В рiдний степ.
Так зустрiлися, так вiталися
Ти i я.
І в очей та уст не питалися,
Як iм’я.
– Не пройти нам з тобою,
дiвчино, —
Не роз’iхатись,
Не пройти!
Подивилася та й заплакала:
– А все ти!
Та бодай тим листочкам не падати
На мою на бiду.
Вже тебе не стрiчатиму i не
знатиму, —
На мiсток не пiду.
Не було про тебе i вiстки,
Та немае i досi.
Вже минуло гаряче лiто
Й кавунами червоними осiнь.
Не одна, не одна вже осiнь!
Ой, четверта, ще й п’ята…
… Вже не буду тебе дожидатись,
Не буду виглядати.
Так забулося й не згадалося б,
І про тебе б не чув, не знав.
Тiльки тi лiта,
Тiльки тi роки
Пропив, прогуляв!..
Та як знову проходив дорогою —
Де колись:
Я i ти, —
Два листочки впало з дерева,
Два листи.
І понесла вода прозорая
Тi листи.
…Вiд мiсточка ж у боки рiзнii —
Двi дороги лягло, широкii —
Двi путi…
«Минають днi, iде по лiтi осiнь…»
Є.








