На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Ловко придумана, от чортовi нiмцi, – зауважив хтось, а дядько Кiндрат (той, що коло Семена кривого над балочкою сидить), вiдомий безбожник на цiле село, вiв тут-таки серед бабiв антирелiгiйну пропаганду. Вiн пiдвiвся й запитав доповiдача:
– А правда, iдять його мухи з комарами, що мириканцi впразнили Бога i дощ сами роблять?
Данило почав був розповiдати про це, але на дверях зчинився галас i метушня.
– Що там таке?
Та пусте: дiвчат парубки не пускають.
– Чого ж не пускають?
– А навiщо iм? Все одно нiчого не розумiють, – крикнув голос з юрби; а комсомолець Семен сказав Даниловi:
– То парубки iх на вулицю тягнуть, от i не хотять, щоб ходили сюди на збори.
Скiнчилася лекцiя опiвночi, розходилися, жваво розмовляючи.
– Хай так, коли й так. Але нi.
– Трахтор… От в Миколаiвцi потрахкав пiвроку, а потiм тпру… – казали старi, сумнiвно хитаючи головами.
– Чорт би тебе подрав, Данило, затяг до свiту, – сказав Андрiй.
– Не можна. Тутешнi хлопцi з вулицею якраз боротьбу провадять.
– Ет, боротьбу. І тут вiд кампанiй спокою немае. Це ж дурниця бути на селi i з дiвчатами не поспати.
– Ходiм краще чай пити, мабуть, стара вже приготовила.
А вулиця ще гула.
– Той бiлявий Іван, що лiхтарем наводив, все лiз до мене вчора.
– Я йому показала.
– І-i-i, брешеш!
Їй же богу!
– А Данило вчора гуляв, гуляв та й подався додому, а ще рано було.
– Додому? Якраз, вiн до Марiйки пiшов.
– Не даремно ж очи на неi пулить.
– Та вони вже давно гуляють.
Юрба посунула на край села. Знову зiрвалися спiви вгору. Голосно плакав голос дiвочий, спiв тулився до теплоi землi.
Боялися тоi ночi матерi за дочок своiх (самi колись дiвували). І справдi, чого тiльки не бувае в яснi мiсячнi ночi.
А мiсяць долiз до середини неба i спiймав бiлою рукою двi постатi.
Гай-гай, забула ти, певно, дiвчино, що в пiснях спiваеться? Притулилася до парубка, вже й коси розплелися.
А коли ранком вiтер злякано (чи не проспав?) розкидав хмари, щоб сонце яснiше зiйшло, лише тодi перелiз Данило загату й майнув Кирячковими городами, а друга постать подалася саме туди, де жила Марiйка.











