На нашем сайте вы можете читать онлайн «Невідоме Розстріляне Відродження». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
Краткое содержание книги Невідоме Розстріляне Відродження, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Невідоме Розстріляне Відродження. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
Невідоме Розстріляне Відродження читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Невідоме Розстріляне Відродження без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Пiдхопить, понесе
Назустрiч болевi, що iм солодко стерпло
Льсне серце – пiдкоряючись, на все
Вже згодне, вiддане. Лиш зменшення не стерпить.
Бо мук настояних наринули моря
Затерти береги, пустель пiски спраготнi,
Де бубнами обвал, глибиннi де фаготи,
Де пристрастi болючая Голгота,
Де флейт злi струменi, в скрипки, що ось згорять.
І вiддано в танок пiдгорнешся вся ти
Розбещеним, пещот несито-спраглим тiлом,
Яке з музикою нещадного ступило
Страшного бою, i життям платить.
Насяк електрики, щокрок пiдлог, квадрат,
Де стiльки пристрастi, безсиле збурить мури
Б’е, захлинаеться закута в тiлi буря,
Що тiльки тиском жил – у мислях родить чад.
І я, п’яний саксофонiст, вже сам
Вчарований несамовиттям згукiв,
iх кидаю – жагу свою сторуку
Тобi назустрiч безумом нестям
Каскади iскр на порцелян плечей,
Що вiн присмаглий – з внутрiшнього жару!
Бо нам обом довiку не затамувати тiл пожару,
Як не згасить спраги благаючих очей.
Листопад
Як смертне прядиво, як безнадiйнiсть прощ,
як невод умирання довгий, непролазний…
як непотрiбна i глуха образа
осiннiй дощ, iзнов осiннiй дощ.
Ряди дерев шляхами: змоклi, голi…
розоране, окраденее поле… розбита колiя…
Як жовкле листя по верхах ген – у вiтрах
душа… душа моя
у ночi чорнi, у провалля каламутне:
що неводу оцього не минути,
нiчого! Ох, нiчого не забути!
Куди не кинься ти —
шляхами земних прощ,
останнiх, судних смертних прощ —
– осiннiй дощ…
– дощ.
В далечiнь
Легкий стан i спiвучий голос,
та очей золотi вири…
ти – як нiч, – чорним полум’ям волос
все вiддай, все спали, згори!
Все дивитися б! пiснею тлiти!
щоб зайнявся увесь… спопелiв…
тiльки тут, бiля тебе жити
всiм напруженням оцих днiв!
Не питаю. Що там гадки, надii
на вогненний, нещадний дотик краси?
Все! хай з усмiхом попiл ти мiй розвiеш,
а покору iншому вiддаси.
Елегiя
Дрiмае далечiнь i вихорцi житами
лiниво родяться i розтають лiниво.
Ех, в далинi у яснiй ген аж там ми…
та як би осягли – були щасливi.
Крил велетенських помах там розбiгся,
синiе, майорить далекими горбами…
Коли, як вiтер, жити не спромiгся,
нема чого й стогнати у нестямi…
Нема чого кричати, бо не вмiв же…
i не здолав горiти i палити…
Тепер чуже i те, останне диво —
свiй колос наливати, як це жито.











