Соловецький етап. Антологія

Потiм становище ще погiршало, бо, крiм розстрiлiв, убивств i знущань з в’язнiв, тепер запроваджують систему найпильнiшого полiтичного терору, постiйних обшукiв, провокацiй, штучно вигаданих полiтичних «справ», за якi на пiдставi свiдчень, куплених за шматок хлiба провокаторiв, – в’язнiв розстрiлювано чи давалось iм новi термiни ув’язнення. Отож нема чого дивуватися, що при цих «нових» порядках на островах створилася ще гiрша ситуацiя. Про неi заговорив цiлий свiт.

Тодi, щоб московському ГПУ, самому Сталiновi виправдатися перед цiлим свiтом, випущено згадуваний уже фiльм «Соловки».

З 1931 року, коли на Пiвночi Советського Союзу опинилося не кiлька тисяч, а кiлька мiльйонiв украiнцiв, кубанських i донських козакiв, кавказцiв та iнших iнонацiоналiв, коли треба було виконати за всяку цiну першу п’ятирiчку та ще й за чотири роки, – постала iдея створення Бiломорсько-Балтiйського каналу. Настав час, коли багато тисяч людности Соловкiв мусили покинути iх i переселитися на материк, щоб полягти на будiвництвi того, на кiстках в’язнiв побудованого, каналу. На островах лишилася тiльки незначна частина в’язнiв, переважно слабих, полишених помирати, щоб збiльшити число саме тодi померлих вiд тифу кiльканадцяти тисяч в’язнiв.

Серед тодiшнiх соловчан, що iх залишено вмирати на Соловках, i тих, що виiхали на будiвництво Бiломорського каналу, бачимо академiка Слабченка, професора Барбара, професора Гермайзе, М. Павлушкова, Павла Христюка, Івана Петренка, Г.

Садовського, О. Березовського, Вiталiя Юрченка, Клима Полiщука i багато iнших.

За цiеi доби на Соловки потрапила украiнська iнтелiгенцiя, щiльно пов’язана з украiнськими селянами. Ми не бачимо ще серед ув’язнених нi полiтичних дiячiв советськоi Украiни, нi тих дiячiв на культурнiй нивi, якi свого часу повiрили в щирiсть советського протегування украiнськiй культурi й ставились до советськоi влади цiлком лояльно, доки влада та не скинула з себе маски.

Третiй перiод в iсторii соловецькоi каторги слiд починати вiд того часу, коли, лiквiдувавши на селi все iнiцiативне i нацiонально свiдоме, Сталiн вирiшуе поквитатися з рештою украiнськоi iнтелiгенцii та покiнчити з усiма «нестiйкими» елементами в КП(б)у.

Саме тепер Сталiн заходився лiквiдувати всi мiзернi атрибути позiрноi окремiшности УССР. Почалося з лiквiдацii Украiнськоi вiйськовоi округи та перетворення ii на Харкiвську i Киiвську.