Соловецький етап. Антологія

Коли ж 14 грудня 1932 року за постановою ЦК ВКП(б) лiквiдовано всi украiнськi iнституцii на територii РСФСР та iнших советських республiк, а на Украiну надiслано Постишева, – незабаром заарештовано й Самбурського.

Тодi ж заарештовано й усiх професорiв та доцентiв Благовiщенського украiнського унiверситету («Зелений клин»), Краснодарського iнституту, педагогiчного технiкуму в станицi Полтавськiй (на Кубанi), Бiлгородського педагогiчного iнституту (на Курщинi). Одночасно посаджено до в’язницi й спiвробiтникiв багатьох середнiх та вищих украiнських учбових закладiв, видавництв, музеiв тощо, заснованих заходами Миколи Скрипника на колонiзованих чи здавна належних до Украiни, але навмисне одiрваних вiд неi Москвою землях.

Юрiй Самбурський дивився на речi тверезо. Був свiдомим украiнцем, але на свою минулу дiяльнiсть дивився, як на справу, що все ж була корисною украiнськiй нацii. «Я знаю, – казав вiн, – що майбутнi поколiння судитимуть, i може, й прокленуть нас, украiнських комунiстiв.

Але те, що навiть за тяжких умов, в якi ми i наш народ потрапили, – ми чи нашi проводирi вже на сьогоднi, з погляду нацiонально-державного, зробили для нашоi нацii, е бiльше, нiж зроблено за всi минулi 200 рокiв».

Якось, ще сидячи в «Крестах», вiн говорив: «Я, голубе, вже старий. Як заженуть на Соловки, – все одно загину. Коли хочеш, тiкаймо за кордон». Ми почали обмiрковувати цю справу; проте в Ленiнградi здiйснити це було неможливо. Коли ж нас привезли до Кемi, то нi я, нi вiн не могли стояти на ногах, бо були замученi голодом i «исправительним» режимом ГПУ.

Тим часом сталося так, як передбачав Юрiй Самбурський: вiн тяжко занедужав i ввесь час лежав у соловецькому госпiталi. Пробув на Соловках до кiнця 1937 року, i його хворого вивезено разом з украiнським етапом. Та проте не було жодноi украiнськоi акцii на островi, щоб вiн нею не цiкавився. Доклав усiх сил, щоб i в такому станi бути корисним товариству.

Никифор МИКОЛЕНКО

* Никифор Миронович Николенко (Миколенко Ничипiр) народився в с.

Шилiвка Путивльського повiту Курськоi губернii. Навчався в Курськiй учительськiй семiнарii, продовжив навчання в Харкiвському комерцiйному училищi.

Вступивши до КП(б)У, перебував на партiйнiй роботi. Згодом став ректором Киiвського iнституту народного господарства (1927—1930). Але змушений був пiти з цiеi посади i зайняти посаду директора Всенародноi бiблiотеки Украiни.

У 1933 г.