Соловецький етап. Антологія

на словесно-iсторичному вiддiлi Інституту народноi освiти.

Ананiя Лебедя як успiшного студента по закiнченню навчання, залишають на роботi в ЧІНО викладати украiнську мову та лiтературу. Але ця сторiнка бiографii його була дуже коротка. Особова справа викладача ЧІНО датуеться 14.03.1924— 28.09.1924 рр. І мае лише два документи. Наказ №319 вiд 14.03.1924 р.: «Поручить руководство кружком для изучения новейшей украинской литературы до конца текущего учебного года Ананию Лебедю с 15 марта с. г. ректор Воробьев».

Така коротка викладацька кар’ера пояснюеться тим, що в Чернiгiвському iнститутi народноi освiти змiнилося керiвництво. На мiсце ректора нова влада призначила В. Щербакова, для якого на перший план були висунутi не професiйнi, а iдеологiчнi та полiтичнi чинники. І службовi неприемностi розпочалися не в одного молодого здiбного викладача, а i в iншоi «старорежимноi» професури.

Вже в часи навчання в ЧІНО, Ананiй Лебiдь працюе в 1919—1922 р. в Чернiгiвському етнографiчному музеi iм. Тарновського на посадi спочатку емiсара, а з 1920 р. – помiчника завiдувача вiддiлом рукописiв. Тут А. Лебiдь працював над архiвами П. Кулiша, І. Нечуя-Левицького, М. Коцюбинського та над архiвом Чернiгiвського жандармського управлiння. В 1923 р. 25-рiчний молодий науковець, був запрошений С. Єфремовим спiвробiтником комiсii з видання пам’яток новiтнього письменства при ВУАН.

В 1921 р. в Чернiговi була органiзована група молодих письменникiв, котрi збирались на квартирi художника М. Жука, щоб обговорити художнi твори своiх членiв. Ананiй брав у них найактивнiшу участь. На iх творчi вечори, за його свiдченням, неодноразово приiжджав П. Тичина, критик Іванов-Меженко. Група розпалась в 1923 р.

В чернiгiвський перiод свого життя юнак бере активну участь в i в роботi Чернiгiвського наукового та етнографiчного товариств.

У 1924р. в життi А. Лебедя розпочинаеться нова сторiнка – вiн переiздить до Киева, вступае до аспiрантури на кафедру лiтератури в iнститут Т. Г. Шевченка.

Особливо плiдно в цi роки А. Лебiдь працюе над аналiзом творчостi М. Коцюбинського, якого вiн знав особисто, з яким разом працював i товаришував його батько. Амбiтним задумом молодого лiтературознавця було повне, а не вибране видання творiв М. Коцюбинського.