Проект «Україна». Галерея національних героїв

Потiм Рада перетворилася на своерiдний парламент, що складався зi 150 чоловiк, обраних вiд украiнських полiтичних партiй, професiйних i культурних органiзацiй i делегатiв вiд губернiй.

Досягнення автономii Украiни не було легким – вiд Тимчасового уряду Грушевський дiстав вiдмову в розглядi i вирiшеннi цього питання Установчими зборами. Тодi на селянському з’iздi голова УЦР заявив, що украiнський народ повинен сам вирiшувати свою долю.

Врештi-решт на Всеукраiнському вiйськовому з’iздi оголосили I Унiверсал УЦР.

Цей документ мiстив наступнi положення: Украiна проголошуеться автономiею у складi Росii, джерелом влади в Украiнi е украiнський народ, при цьому висловлювалася надiя, що iншi народи, якi проживають на територii Украiни, разом будуватимуть автономну державу. Пiсля проголошення І Унiверсалу 28 червня 1917 року був створений Генеральний Секретарiат – виконавчий орган уряду. Таким чином, в Украiнi були сформованi окремi гiлки законодавчоi i виконавчоi влади.

3 липня на пленумi Центральноi Ради, пiсля того, як було зачитано II Унiверсал, Грушевський заявив, що фактично отримана автономiя Украiни, i тепер вона володiе своiми законодавчим i виконавчим органами – Радою i Секретарiатом.

Поступово Михайло Сергiйович все бiльше розходився в поглядах з лiберально-демократичним напрямом украiнського руху. З часом вiн i зовсiм перейшов на сторону Украiнськоi партii соцiалiстiв-революцiонерiв. Ця партiя разом з есерами складала бiльшiсть в УЦР.

У вiдповiдь на загарбання бiльшовиками влади в Росii i вiдставку Тимчасового уряду 7 (20) листопада 1917 року УЦР видала ІІІ Унiверсал, що проголосив Украiнську Народну Республiку (УНР), яка формально не поривала федеральних зв’язкiв з Росiею. III Унiверсал мiстив наступнi демократичнi принципи: свободу слова, друку, вiросповiдання, зборiв, союзiв, страйкiв, недоторканнiсть особи i житла.

Тим часом полiтичне становище не полiпшувалося. Молода Украiнська держава повинна була наново будувати своi взаемини з Росiею.

Нова бiльшовицька влада не сприймала Центральну Раду як орган державноi влади, i Украiну як державу взагалi.

Пiсля невдалого повстання в Киевi уряд бiльшовикiв 17 грудня 1917 року висунув УЦР ультиматум, який був знехтуваний, що послужило приводом для наступу на Украiну.

25 грудня 1917 року бiльшовики створили в Харковi альтернативний УЦР i Генеральному Секретарiату Народний Секретарiат УНР.