Проект «Україна». Галерея національних героїв

У цiй справi успiх супроводив Ярополка – законного киiвського князя, а Володимиру вiдмовили в досить образливiй формi, що прискорило розв’язку конфлiкту. Володимир блискавично зiбрав вiйсько i негайно рушив на Полоцьк. Напад був несподiваним для Рогволда. У результатi полоцький князь i його дружина були убитi, а Рогнеду Володимир узяв собi за дружину, тим самим позбавивши Полоцьку землю самостiйностi i навiть автономii у складi давньоруськоi держави. Згодом вiд цього шлюбу у Володимира народилося шестеро дiтей.

Пiдкоривши Полоцьк, молодший Святославич потiм оволодiв Киевом i розправився з Ярополком.

Тепер нiщо не заважало йому зiйти на престол. Вокняжiння Володимира в столицi Русi, згiдно з Іаковом Мнiхом, вiдбулося 14 червня 978 року.

Свою державну дiяльнiсть молодий князь, як i його попередники, почав з приеднання до Киева схiднослов’янських союзiв племен, якi або ще не увiйшли до складу держави, або вiдпали у зв’язку iз смертю попереднього киiвського князя. Першою вiйськовою акцiею Володимира став похiд проти дулiбiв i хорватiв у 981 роцi.

Потiм були придушенi повстання в’ятичiв i радимичiв у 982—984 роках. Одночасно були пiдкоренi Закарпатська Русь i Тмутаракань. За часiв Володимира Великого всi основнi схiднослов’янськi союзи племен були включенi до складу держави.

Утвердившись на престолi, князь провiв у своiй державi адмiнiстративну, судову i вiйськову реформи. Вiйськова реформа Володимира замiнила племiнну органiзацiю вiйська на феодальну, коли власники земельних надiлiв з прикрiпленими до них селянами були зобов’язанi виступати в похiд у повному бойовому озброеннi на першу вимогу князя.

А воювати тодi доводилося багато. Впродовж майже всього свого правлiння Володимир вiв уперту боротьбу з печенiзькими ханами, орди яких кочували в Пiвнiчному Причорно мор’i. Важка битва Киiвськоi Русi з печенiгами в роки правлiння Володимира вiдобразилася в «Повiстi минулих лiт». Нестор згадуе про три великi набiги (у 992, 996 i 998 рр.), якi закiнчилися повною перемогою росiйських воiнiв.

Не забував староруський уряд i про iдеологiю. Першочерговим завданням для Володимира стала реформа язичницьких вiрувань i культiв. Згiдно з тiею-таки «Повiстю минулих лiт», зiйшовши на престол, Володимир наказав поставити на горi поряд з княжим замком пантеон i помiстити туди язичницьких iдолiв на чолi з Перуном – богом грози i блискавки. Можливо, iнтуiтивно князь вiдчував, що одноосiбному способу правлiння повинен вiдповiдати единий верховний бог.