Проект «Україна». Галерея національних героїв

І так давали всi новгородськi посадники, а Ярослав не давав цього до Киева отцевi своему. І сказав Володимир: “Розчищайте шляхи i мостiть мости”, бо хотiв йти на Ярослава, на сина свого, але розхворiвся».

Ярослав, дiзнавшись про похiд Володимира до Новгорода, «послав за море, привiв варягiв, оскiльки боявся батька свого», i почав готуватися до битви. Вiн був у повнiй готовностi до бою з батьком. Але той зволiкав. З одного боку, почати похiд не дозволяла хвороба, а з другого – Володимир отримав звiстку про виступ на Киiв печенiгiв i був вимушений направити проти них свою дружину на чолi з улюбленим сином Борисом.

Володимир помер в 1015 роцi. Проте, вiдзначае лiтописець, «втаiли смерть його, оскiльки Святополк був у Киевi». Святополк – старший брат Ярослава. Лiтописи повiдомляють, що вiн був сином гречанки й Ярополка – брата Володимира. Пiсля смертi Ярополка Володимир узяв вагiтну гречанку за дружину. Лiтописець, який явно негативно ставився до Святополка, повiдомляе, що той, укрiпившись у Киевi, почав думати: «Переб’ю всiх своiх братiв i стану один володiти Руською землею».

Незабаром вiн убив Бориса, улюбленого сина Володимира, потiм Глiба i Святослава. Вiдсутнiсть Бориса i батьковоi дружини в Киевi (як ми пам’ятаемо, Володимир послав його проти печенiгiв) дозволили Святополку зайняти киiвський стiл.

* * *

Стародавня скандинавська «Сага про Еймунда» повiдомляе, що Ярослав на початку 1016 року зiбрав близько 3 тисяч новгородцiв (руський лiтопис називае фантастичну цифру 40 тисяч) i тисячу варягiв.

Наприкiнцi лiта об’еднаний загiн рушив на Киiв. Святополку стало вiдомо про похiд вiйська Яро слава. Вiн зiбрав дружину зi всiх пiдвладних йому земель, найняв печенiгiв i виступив назустрiч. Супротивники зустрiлися бiля Любеча i розташувалися по рiзних берегах Днiпра. Вночi Ярослав послав лазутчика в стан ворога, де знаходилася його людина, щоб дiзнатися, коли краще наступати. Вiдповiдь прийшла швидко. Наступати необхiдно було негайно, оскiльки Святополк цiеi ночi, не чекаючи нападу, безтурботно бенкетував зi своею дружиною.

До свiтанку вiйсько Ярослава переправилося на другий берег Днiпра i вишикувалося в бойовi порядки. «Була сiча жорстока, – записав лiтописець, – i не могли iз-за озера печенiги допомогти; i притиснули Святополка з дружиною до озера». Кияни ступили на лiд, що не окрiпнув, i зразу ж багато хто пiшов пiд воду. Святополк врятувався i з невеликою дружиною втiк до свого тестя – польського короля Болеслава I Хороброго.