Проект «Україна». Галерея національних героїв

Навколо Скоропадського об’едналися iнтелектуали, якi розробили концепцiю украiнського монархiзму, а гетьманський рух в Європi був настiльки могутнiм, що викликав побоювання державного Центру УНР, який претендував на те, щоб поодинцi представляти iнтереси Украiни.

При Гiтлерi Скоропадський не користувався особливою довiрою нацiонал-соцiалiстичних властей. Його впливу вистачало, щоб врятувати вiд репресiй ряд украiнських дiячiв, зокрема, вiн добився звiльнення нiмцями С. Бандери, А. Мельника i Я.

Стецька. В кiнцi вiйни Павло Петрович з дочкою Єлизаветою намагався виiхати iз зони можливоi радянськоi окупацii. Але потрапивши в Баварii пiд бомбардування, колишнiй гетьман був важко поранений i 26 квiтня 1945 року помер у госпiталi католицького монастиря мiста Меттен. Потiм тiло його перепоховали на кладовищi в Оберсдорфi, де пiзнiше були похованi всi члени родини.

Так закiнчилося життя величного аристократа i генерала, що вибрав у важкi роки братовбивчоi вiйни шлях служiння рiднiй землi i став певною сполучною ланкою росiйських i украiнських громадських кiл на новiй полiтичнiй основi.

Хрущов Микита Сергiйович

(1894—1971)

Радянський державний i полiтичний дiяч, перший секретар ЦК КПРС i Голова Ради Мiнiстрiв СРСР

Народився Микита Сергiйович 17 (5) квiтня 1894 року в селi Калинiвка Курськоi губернii в родинi шахтаря. Пiсля здобуття початковоi освiти в церковно-парафiяльнiй школi з 14 рокiв працював слюсарем на заводi, чистильником казанiв, слюсарем на шахтi.

У 1918 роцi вступив у ряди ВКП(б). Брав участь в громадянськiй вiйнi.

Починав свою кар’еру М. С. Хрущов зi знайомства з Лазарем Кагановичем, який на початку 1920-х рокiв очолював Компартiю Украiни. У 1925 роцi Хрущов зайняв свiй перший пост – партiйного керiвника Петрово-Мар’iнського повiту Сталiнськоi губернii. З 1931 року перебував на партiйнiй роботi в Москвi, в 1935—1938 роках – перший секретар Московського обласного i мiського комiтетiв партii.

У 1938 роцi М. С. Хрущов стае першим секретарем ЦК КП(б) i кандидатом в члени Полiтбюро ЦК ВКП(б), а ще через рiк – членом Полiтбюро.

Пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни Хрущов входив в управлiння вiйськових рад Пiвденно-Захiдного напряму, Пiвденно-захiдного, Сталiнградського, Пiвденного, Воронезького i 1-го Украiнського фронтiв. Закiнчив вiйну в званнi генерал-лейтенанта.