Грушевський, Скоропадський, Петлюра

На сьогоднi маемо хiба що вiдомостi про дiяльнiсть лож, до яких входили Михайло Воронцов, Олександр Герцен, Василь Григорович, Микола Гулак, брати Капнiсти, Іван Котляревський, Сергiй Ланськой, Лизогуби, Михайло Лорис-Мелiков, Василь Лукашевич, Микола Огарьов, Кирило Розумовський, можливо, Микола Костомаров та багато iнших видатних полiтичних i громадських дiячiв. Верховним керiвником масонства на росiйських теренах у першiй половинi ХІХ ст. був Михайло Вiельгорський[28 - Савченко В. Украiна масонська. – К.

: Нора-Друк, 2008. – С. 137–227 та iн.].

Вiльнi мулярi, змушенi емiгрувати до Францii, це насамперед «генерали, аристократи, шляхта збирались здебiльшого навколо князя Адама Чарторийського, що користувався великим авторитетом». Якщо сказати прямо – саме Чарторийський був одним iз найвпливовiших масонiв свого часу – так само, як i друга ключова персона радикального емiграцiйного дисидентського середовища – Йоахiм Лелевель, тiсно пов’язаний iз масонськими ложами Францii, Італii та Нiмеччини[29 - Дильонгова Г.

 Історiя Польщi. 1795–1990. – К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2007. – С. 58.].

Мiхаiл Юрiйович Вiельгорський (1788–1856 рр.). Суспiльне надбання

Адам-Єжi Чарторийський, князь (1770–1861 рр.) в 1830 р. Суспiльне надбання

Й. Лелевель (1786–1861 рр.). Суспiльне надбання

Висновок сьомий

Принципово важливий висновок, який випливае з розвiдок В. Брачева, О. Крижановськоi, В. Савченка, А. Серкова такий: участь освiчених громадян у масонських ложах, якi Росiйська iмперiя успадкувала разом iз загарбаними землями Речi Посполитоi, вiд 1772 р.

i впродовж усього перiоду з ХІХ й до початку ХХ ст., була едино можливою продуктивною формою полiтичноi та громадськоi дiяльностi представникiв великоруськоi, «украiнськоi» та польськоi елiт, якi переймалися питаннями трансформацii тогочасноi Росii у правову демократичну державу.

Що ми знаемо про вiльних мулярiв зразка 1917 р.?

Інiцiатором органiзацiйного становлення масонства на територii Росiйськоi iмперii став видатний науковець, громадський та полiтичний дiяч, професор Московського, Оксфордського, Петербурзького, Стокгольмського унiверситетiв, академiк Росiйськоi академii наук, визначний просвiтитель нашого народу, послiдовний прихильник перебудови Росii на принципах автономii неросiйських народiв харкiв’янин Максим Ковалевський.

М. Ковалевський (1851–1916 рр.).