На нашем сайте вы можете читать онлайн «Козак Байда, або Хортицька Січ». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Козак Байда, або Хортицька Січ

Автор
Дата выхода
12 сентября 2018
Краткое содержание книги Козак Байда, або Хортицька Січ, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Козак Байда, або Хортицька Січ. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Дмитро Воронський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Дмитро Воронський (нар. 1985 р.) – молодий український автор. У 2008 році закінчив історичний факультет Запорізького національного університету, має ступінь магістра історії. Пише романи та кіносценарії на історичні теми. Мешкає у місті Запоріжжя.
«Козак Байда, або Хортицька Січ» – це історичний роман про заснування першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця та її загибель. У творі відображена самовіддана боротьба українського козацтва з турецько-татарською навалою. Червоною стрічкою через весь твір проходить героїчне життя князя Дмитра Вишневецького (Байди), чиє трагічне кохання спонукало його стати на захист українських земель. У романі описуються такі малодосліджені історичні події, як Очаківські походи, перші битви раннього козацтва з ворогами, осада Хортицької Січі, яскраво змальовано життя, побут та вірування українського народу середини XVI століття.
Козак Байда, або Хортицька Січ читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Козак Байда, або Хортицька Січ без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ведмiдь зiп’явся на заднi лапи i схопився за лук, намагаючись витягти уламок з пащi. Чоловiк ухопив довгий нiж iз-за пояса i вовком кинувся на клятого звiра. Сильна рука по рукiв’я загнала сталеве лезо у лiву грудину хижака. Водоспадом вихлюпнулася гаряча кров, окропивши одяг мисливця. Звiролов стрибком вiдскочив вiд смертельно пораненого хижака. Ведмiдь захрипiв, витягнув пазурi, розтрощив лук i з ревом звалився на землю конаючи…
Чоловiк видихнув повiтря з грудей i, глянувши вбiк, тiльки зараз помiтив дiвчину.
– Ойле! Спасибi тобi, незнайомцю, що врятував… Я вже була думала, що ведмiдь мене розiрве, – голос дiвчини був нiжний i мелодiйний.
– Кожен воiн зробив би те саме, – стримано вiдповiв молодик. А сам не зводив очей з вродливого личка. – Не хвилюйся, дiвчино, на менi немае ран, то ведмежа кров. А як тебе звати?
Вона усмiхнулась.
– Батьки мене назвали Роксаною. Я дочка коваля Максима iз Загороддя.
Молодик повiв головою.
– Так, я з Вишнiвця. А звати мене Дмитро. Ходiмо, Роксано, я тебе проведу до села. Блукати самiй у лiсi небезпечно…
– Гаразд, проведи, – погодилась дiвчина знiяковiло.
Дмитро пiдiйшов ближче, i вони пiшли вдвох, вiддаляючись вiд забитого звiра.
– А я саме полював на оленя. Аж тут його сполохала ота звiрюка, – усмiхнувся вiн.
– Ой, та я частенько ходжу в лiс по гриби! А цього разу зайшла-таки далеченько. А тут ота тварюка звiдкись вилiзла, та як зареве! А я жбурнула кошик з грибами йому в пельку та й дременула…
Дiвчина продовжувала розказувати. Але Дмитро вже не розрiзняв окремих слiв. Нiжний дiвочий голос струменiв в його душу якоюсь чарiвною музикою, що ii вiн нiколи ще досi не чув.




