Про славних жінок

Врештi ii статую принесли до Рима з Вейiв i помiстили у святилищi Юпiтера Величного Найбiльшого на Капiтолii, аби поеднати iз чоловiком. Римляни, повелителi свiту, впродовж тривалого часу вшановували ii рiзними церемонiями пiд iменем царицi Юнони – навiть пiсля того, як на землi народився Бог Чоловiк.

5. Церера, богиня врожайностi та цариця Сицилii

Церера, як описують джерела, була найдавнiшою царицею Сицилii. Говорять, що вона була надзвичайно розумною: додумавшись, як обробляти землю, Церера перша впокорила бикiв i привчила iх до ярма.

Винайшовши плуг та лемiш, вона орала ними землю i сипала в борозну насiння; коли ж воно зростало великим врожаем, вона навчила людей, що живилися жолудями i дикими фруктами, як збирати колосся, терти його кам’яними жорнами, готувати дрiжджi та випiкати з цього хлiб. За такi заслуги, хоча вона й була смертною жiнкою, ii почали вшановувати як богиню врожайностi, надiливши божественними привiлеями, i вiрили, що вона – донька Сатурна i Цебели. Церера мала едину доньку, Прозерпiну, батьком якоi був Юпiтер, брат Церери. Переказують, що, на превеликий жаль матерi, доньку викрав Орк, цар Молосiiв, i пошуки тривали надто довго: ця подiя дае поживу для багатьох легенд.

Також була й iнша Церера – в Елевсинi, мiстi, що в провiнцii Аттiкка, i вона славилася такими самими заслугами. Говорять, що в неi на службi був Триптолем. Оскiльки древнi надiляють обох Церер однаковими чеснотами, то видаеться, що буде достатньо подавати iх пiд одним заголовком.

Справдi, я не знаю – чи слiд вихваляти, чи засуджувати iхнiй талант.

Хто ж засуджуватиме, що диких та кочiвних людей завели з лiсу до мiста? Що тих, якi жили за дикими звичаями, привели до кращих умов? Що жолудi замiнилися на зерно i тiло зробилося красивiшим, руки сильнiшими, харчування людини почало вiдповiдати ii потребам? Що земля, хаотично вкрита мохом, чагарями та буйною зеленню, перетворилася в оброблену, плодючу та корисну для народу? Що брутальний час замiнився на цивiлiзований? Що людський розум навернувся вiд бездiяльностi до споглядання?[17 - Споглядання – вищий рiвень розумовоi дiяльностi, умогляднiсть. ] Що винайдення хлiборобства пробудило людськi сили, що дрiмали в печерах, спрямовуючи iх до мiськоi чи сiльськоi працi, розбудовуючи мiста чи засновуючи новi, розширюючи iмперiю, винаходячи i практикуючи багато нових звичаiв. Якщо це i все згадане е позитивним, то я гадаю, як, мабуть, i всi iншi, що кожного, хто це засуджуватиме, вважатимуть немудрим.