Про славних жінок

Навiть якщо зловмисник не накладе руку на них, все одно це не позбавить iх власника турбот: вiн втратить спокiй душi, вiд нього втече сон, страх охопить його, надii покинуть, зросте пiдозрiливiсть – недоля завадить нещасному насолодитися коротким життям. Якщо ж випадок забере статки його, мучитиме неспокiй жадiбного бiдняка: хтось розважливий вихвалятиме його, заздрiсний насмiхатиметься, бiдняк втiшатиме, а весь народ оспiвуватиме в пiснях долю нещасного.

23.

 Іола, донька царя Етолii

Іола, донька Еврита, царя Етолii,[47 - Етолiя – гiрська мiсцевiсть на пiвнiчному узбережжi Грецii.] була найкрасивiшою дiвчиною з-помiж усiх дiвчат у царствi. Дехто навiть вважае, що ii покохав Геркулес, володар свiту. Говорять також, що Еврит пообiцяв Геркулесовi вiддати за нього свою доньку, але не зробив цього, бо його вiдмовив син. Через це розгнiваний Геркулес рушив проти царя, у жорстокiй битвi вбив його, захопив провiнцiю i забрав кохану Іолу з собою.

Іола ж була бiльше схвильована вбивством свого батька, анiж коханням до чоловiка, i тому прагнула помсти. З дивовижною i мудрою хитрiстю вона приховувала справжнi почуття вдаваним коханням. Своiми пестощами i навiть вдаваною грайливiстю настiльки палко закохала Геркулеса в себе, що була переконана: жодному ii проханню вiн не вiдмовить. Тож, наче жахаючись дикого вигляду свого коханця, Іола спочатку попросила цього мiцного чоловiка викинути булаву, якою вiн упокорював чудовиськ, потiм попросила зняти шкiру немейського лева, що була знаком його мужностi, а вiдтак тополевий вiнок, сагайдак i стрiли.

Однак навiть це не втихомирило запалу ii душi: вона заповзято готувала свою зброю супроти беззахисного ворога. Насамперед наполягла, щоб вiн одягнув на пальцi перснi, буйну чуприну намастив запашною кiпрською оливою i розчесав гребiнцем непокiрнi кучерi, на густу бороду налив нарду,[48 - Нард – запашна олiя.

] надягнув на себе дiвочi вiночки та меонiйськi митри, а тодi забажала, щоб вiн носив пурпуровий плащ i вишуканий одяг. Молода дiвчина, обдарована пiдступом, вважала, що такого могутнього чоловiка набагато вишуканiше буде розжiночити розбещенiстю, анiж убити мечем чи отрутою.

Але навiть це Іола не вважала достатнiм для вдоволення свого гнiву.