Листи до Феліції (1912)

Серце у мене, вважаю, у вiдносно повному здоров’i, але витримувати зневiру, коли пишеться погано, i щастя, коли пишеться добре, для людського серця взагалi нелегко. А в санаторii я був усього лише через шлунок, загальну слабкiсть i, про що нi в якому разi не слiд забувати, самозакохану iпохондрiю. Про все це я коли-небудь обов’язково напишу Вам детальнiше. Нi, медичним свiтилам я не вiрю; я взагалi вiрю лiкарям, тiльки коли вони зiзнаються, що не тямлять нi бе нi ме, а крiм того, я iх просто ненавиджу (сподiваюся, Ви нi в кого з них не закоханi).

Зрозумiло, я б охоче дозволив прописати собi Берлiн для спокiйного, вiльного життя, тiльки де знайти такого всемогутнього лiкаря? Причому надто в пригодi людям, якi страждають вiд перевтоми, мае бути Іммануiл Кiрхштрассе. Можу Вам ii описати. Ось послухайте: «Вiд площi Александерплац тягнеться довга, не вельми жвава вулиця, Пренцлауерштрассе, чи то пак Пренцлауераллее, в якоi купа провулочкiв. Один iз них якраз i е Іммануiл Кiрхштрассе. Тихенька така вуличка, на вiдшибi, далеко вiд вiчно галасливого берлiнського центру. Починаеться провулочок зi звичайнiсiнькоi церкви[30 - Мова про евангелiстську Іммануiл-кiрхе в окрузi Панков, освячену в жовтнi 1893 року.]. А якраз вiзавi стоiть будинок номер 37, вузенький такий i височенний. Та й сам провулок теж вузький. Коли я там буваю, навколо завжди святий спокiй, i я раз у раз питаю себе: «Та невже я ще в Берлiнi?» Ось як описав менi Ваш провулок актор Льовi в листi, що його я отримав учора. Останне питання, вважаю, суто поетичне, а в цiлому, вважаю, все описано дуже зворушливо й сумлiнно. Я деякий час назад, не вказуючи причин, його про це попросив, i ось вiн менi вiдповiв, теж нi про що не питаючи. Щоправда, я хотiв вiд нього почути про будинок номер тридцять (а Ви тепер до того ж i зовсiм живете в номерi 29-му, якщо не помиляюся) i гадки не маю, чому вiн вишукав для мене номер 37-й. Втiм, тiльки тепер менi спало на думку, що там, можливо, мiститься та сама друкарня, де друкували афiшу. Судячи iз цього вчорашнього листа, трупа свою останню берлiнську виставу дала в недiлю, але, скiльки можна з того ж листа зрозумiти, не виключено, що наступноi недiлi вони гратимуть знову. Пишу це тiльки заради уточнення моiх попереднiх Вам повiдомлень з урахуванням усiх тодi ж зроблених застережень щодо рекомендацii цей театр вiдвiдати.

Чарiвне слово випадково закралося у Ваш передостаннiй лист i саме про це не знае.