Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1. 1839–1857

Справи вiн Вам не присилав; з сим вмiстi прошу його прислать ii; коли Вам можна буде переслать ii (розумiю, що Вам позволено будет рисовать), то вона Вас найде i на Раiмi, коли вже Вам забажалось так далеко забраться. З Безсребреником скоро побачитесь; його посилають в Николаевское укрепление, так по дорозi вiн заiде i у Вашу Орську. Прощавайте, любий Тарасе Григорович. Нехай Вас Бог i добрi люди милують i шанують.

Всiм сердцем i душою щирий до Вас

Ф. Лазаревський.

Левицького я дуже поскуб – може, пожалуеться i напише.

Здаеться, Бог Вас знов зведе з Почешовим; i вiн потелепавсь на Раiм. Поклонiтесь йому. Од Михайла Семеновича получите Лермонтова i Гоголя – «Выбранны[е] места». На Раiмi ще буде безпутна голова – прапорщик Беляковський: вiд його подальше.

119. Ф. М. Лазаревського до Т. Г. Шевченка

3 травня 1848. Оренбург

Любий Тарасе Григорьевич!

На Раиме, где, конечно, я не предполагаю для Вас лишних удовольствий, я компаную для Вас товариство… Податель сего возник Иван Фаддеевич Петров; познакомтесь с ним – хороший чоловяга.

До свидания; пишите мне еще из Орской крепости, останетесь ли Вы на месте или потянетесь на Раим.

Весь Ваш Ф. Лазаревский.

На зворотi:

Тарасу Григорьевичу Шевченке.

В Орске или Раиме.

120. Т. Г. Шевченка до А. І. Лизогуба

9 травня 1848. Орська фортеця

9 мая 1848 г. К[репость] Орская.

Воiстинно воскрес!

Спасибi тобi, щирий мiй друже, i за папiр, i за лист твiй, ще кращий паперу. Папiр менi тепер дуже став у пригодi, а лист ще дужче! i тим самим, що менi тепер треба було молитви i щирого дружнього слова, а воно якраз i трапилось.

Я тепер веселий йду на оте нiкчемне море Аральське. Не знаю, чи вернуся тiлько!.. А iду, ей-богу, веселий.

Спасибi тобi ще раз за писанку; дiйшла вона до мене цiлiсiнька, i в той самий день прийшло менi розрiшенiе малювать, а на другий день приказанiе у поход виступать. Беру з собою усю твою малярську справу; не знаю тiлько, чи доведеться малювать!

Вибач менi, ей-богу, нiколи i сухар той з’iсти, а не те щоб лист написать до ладу.

До В[арвари] Н[iколаевни] напишу вже хiба з Раiму. Як будеш писать до неi, подякуй за книжку Гоголя.

Адрес мiй: в К[репость] Орскую.

Его высокоблагородию

Михайлу Семеновичу Александрийскому

з передачею менi.

А цей чолов’яга буде посилать до мене через коменданта. Не забувай мене, единий мiй! Коли не побачимося на сiм свiтi, то вже певне зострiнемося на тiм. До свидания!

Щирий твiй Т.