Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1. 1839–1857

 – 400 с.] умiщено 13 офiцiйних листiв та дiлових паперiв, 223 листи до рiзних осiб, листи, писанi росiйською мовою, перекладено украiнською. Корпус листiв Шевченка поповнювався новознайденими матерiалами у вiдповiдних томах усiх трьох видань спадщини поета, здiйснених од 1950-х[5 - Шевченко Т. Г. Повне зiбрання творiв: У 10 т. Т. 6. Замiтки, статтi, листи. Записи народноi творчостi. «Буквар». 1839–1861 / Ред. кол.: О. І. Бiлецький, Д. Д. Копиця, М. Т. Рильський та iн.; вiдп. ред. М. К. Гудзiй; ред.

 М. С. Грудницька; ред. прим. та комент. Є. П. Кирилюк; АН УРСР, Ін-т укр. л-ри iм. Т. Г. Шевченка. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 602 с.; Шевченко Т. Г. Повне зiбрання творiв: В 6 т. Т. 6. Листи. Нотатки. Фольклорнi записи / Голова редкол. М. К. Гудзiй; упоряд. Л. Ф. Кодацька, В. С. Бородiн, С. Д. Попель; ред. тому М. К. Гудзiй; АН УРСР, Ін-т лiтератури iм. Т. Г. Шевченка. – К.: Вид-во АН УРСР, 1964. – 644 с.; Шевченко Т. Г. Повне зiбрання творiв: У 12 т. Т. 6. Листи. Дарчi та власницькi написи. Документи, складенi Т. Шевченком або за його участю / Голова редкол. М. Г. Жулинський; упорядкув. та комент. М. М. Павлюка, В. Л. Смiлянськоi, Н. П. Чамати та iн.; ред. тому В. С. Бородiн; НАН Украiни, Ін-т л-ри iм. Т. Г. Шевченка. – К.: Наук. думка, 2003. – 632 с.]. В останньому названому виданнi – 237 листiв Шевченка до рiзних осiб, 4 колективнi, 15 офiцiйних.

У листуваннi Шевченка можна видiлити три перiоди: до арешту, на засланнi та пiсля повернення iз заслання.

Найбiльше – майже три чвертi – збереглося листiв останнього перiоду, найменше – першого. Втрачено поетовi листи до таких адресатiв, як К. Брюллов, В. Штернберг, Е.-В. Желiговський, К. Герн, М. Остроградський, Р. Штрандман, В. Даль, В. Забiла; лише по одному збереглося з листiв до В. Жуковського, Т. Вернера, М. Костомарова, О. Плещеева, Марка Вовчка та iн. Багато iх загинуло пiсля арешту Шевченка – в атмосферi страху перед можливими обшуками його кореспонденцiю адресати нещадно нищили. Є свiдчення очевидця про те, що Шевченко напередоднi арешту в Оренбурзi 1850 року спалив велику кiлькiсть адресованих йому листiв од рiзних осiб, зокрема од В. Репнiноi, С. Левицького, М. Александрiйського, братiв Лазаревських[6 - Спогади про Тараса Шевченка / Упоряд. i прим. В. С. Бородiна i М. М. Павлюка; передм. В. Є. Шубравського. – К.: Днiпро, 1982. – С. 182–183.], щоби не наражати своiх кореспондентiв на неприемностi.