Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861

В той самий день, як я получив його, заходився клопотать о паспортi, та й досi ще не знаю, чи дадуть менi його, чи нi. Перше в столицю не пускали, а тепер з цii смердячоi столицi не випускають. Доки вони будуть згнущатись надо мною? Я не знаю, що менi робить i що почать. Утiкти хiба нищечком до вас та, одружившися, у вас i заховаться. Здаеться, що я так i зроблю. До 15 мая ждатиму паспорта, а там що буде, то нехай те й буде. А поки що буде, посилаю вам свiй портрет, тiлько, будьте ласкавi, не показуйте портрет дiвчатам, а то вони злякаються, подумають, що я гайдамацький батько, та нi одна й замiж не пiде за такого паливоду.

А тим часом однiй найкращiй скажiть тихенько, щоб рушника дбала та щоб на своему огородi гарбузiв не сажала. Так що ж, позичить, як на своему не посадить. О! бодай так[о]i сусiди одцурались!

Оставайтеся здоровi, мiй любий, мiй единий друже! В маi або в iюнi побачимось, а поки що де набачите, що гарбузи посаженi, то так з коренем i виривайте.

Искренний ваш Т. Шевченко.

329. Т.

 Г. Шевченка до Д. О. Хрущова

24 травня 1859. С.-Петербург

24 мая.

Во имя Божие подождите меня в Москве до 28 мая. Если не можете, то с получением сего уведомьте.

Искренний ваш

Т. Шевченко.

330. Т. Г. Шевченка до М. О. Маркович

25 травня 1859. С.-Петербург

25 мая.

Спасибi тобi, моя доню любая, моя единая, що ти мене хоч у Дрезденi згадала. Я ще й досi тут, не пускають додому. Печатать не дають. Не знаю, що й робить. Чи не повiситься часом? Нi, не повiшусь, а втечу на Украiну, оженюсь i вернуся як умитий в столицю.

Коли ви вернетесь до нас? Якби через рiк, то дуже добре було б. З Кожанчиковим я бачився позавчора, i вiн менi нiчого не казав про «Ледащицю». Серденько мое! Не посилайте поки що нiчого отим книгарям – поки вас лихо не прискрипало. Бо вони не бачать, а носом чують нашi злиднi. А втiм робiть, як самi знаете. Восени буде у нас свiй журнал пiд редакцiею Белозерского i Макарова. Пiдождiть трошки. А поки що нехай вам Бог помагае на все добре. Тричi цiлую вас i вашого Богдася, амiнь.

Т. Шевченко.

Як матимете час, то пишiть до мене через Камiнецького, бо вiн знатиме, де я повертаюсь.

331. Т. Г. Шевченка до В. В. Тарновського (молодшого)

Травень 1859. С.-Петербург

Вручителю сего вручите сало.

Т. Шевченко.

На зворотi:

Благородному Василию Васильевичу

малому

Тернавскому.

В доме Федорова.

332. Л. В. Тарновськоi до Т. Г. Шевченка

Травень 1859.