Билиці та вигадки нашого футболу

Можливо, Пристайко виконав негласну вказiвку вищого начальства у зв'язку з настанням iнших часiв, розповсюдженням iнших iдеологiй. А може, перемогла дослiдницька жилка Володимира Іллiча, ученого, що прагнув наблизитися до iстини. Спонукальнi мотиви не важливi. Головне – результат. Генераловi Пристайку вдалося заповнити немало прогалин, скоротити кiлькiсть спiрних трактувань подiй навколо «Матчу смертi».

Ця трагiчна iсторiя зацiкавила мене ще в отроцтвi й не вiдпускала все журналiстське життя. У радянських сiмдесятих до найтаемнiшоi сторiнки киiвського футболу навiть пiдступитися не давали.

Приятель i колега Арнольд Мельник, нащадок учасника подiй-42 Михайла Мельника, всiляко пiдтримував мiй iнтерес до забороненоi теми. Працюючи в газетi «Правда Украiни», Арнольд, або просто Нуль, використовував неформальнi приятельскi зв'язки, щоб допомогти менi проникнути до партiйного архiву.

Генерал-лейтенант Володимир ПРИСТАЙКО (справа) i Георгiй КУЗЬМІН вiдразу пiсля закiнчення футбольноi зустрiчi украiнських i нiмецьких журналiстiв, присвяченоi пам'ятi учасникiв так званого «матчу смертi» на тому ж таки киiвському стадiонi «Старт».

Травень 2006 року.

Марно. Лiд рушив за часiв перебудови. Тодi з'явився доступ до газет перiоду окупацii Киева. А головне – перестали, нарештi, зберiгати обiтницю мовчання деякi зi свiдкiв тих неоднозначних подiй. Утiм, я спробував копнути глибше. Для повноти картини – вiдштовхнутися вiд витокiв появи нашоi улюбленоi гри в Киевi i простежити за польотом шкiряного м'яча, поки вiн не затрепетав у сiтцi фатальних сорокових.

Без вiдступiв i перескокiв в нашi днi не обiйшлося. Благо, iсторичнi хронiки, уснi розповiдi i мемуари дозволяли спрямувати авторську фантазiю в русло реальностi.

До лiта 1992 року перший варiант книги був готовий. Сам видати я ii не змiг. Спонсорiв не знайшов. Гiркий осад залишили байдужiсть i недалекогляднiсть бiзнесменiв, що опiкали тодi киiвське «Динамо». Мова йшла не тiльки про сенсацiйне для тiеi пори спростування непорушного мiфу.

Я вважав i вважаю так i досi: зрозумiти суть подiй часiв окупацii неможливо без детального розгляду пiд мiкроскопом i в телескоп усiеi iсторii виникнення i розвитку вiтчизняного футболу XX столiття, без спроби умоглядно вдихнути атмосферу, в якiй жили, любили i служили пiонери зелених полiв…

Менi пощастило вирости в середовищi завзятих уболiвальникiв. На вулицi, як i всiх хлопцiв п'ятдесятих, мене чекав кирзовий м'яч.