На нашем сайте вы можете читать онлайн «Князь-варвар». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Князь-варвар

Автор
Дата выхода
01 июня 2016
Краткое содержание книги Князь-варвар, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Князь-варвар. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ігор Макарук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Князь-варвар» – це перший роман із серії «Прокляття волхвів» івано-франківських дослідників Ігоря і Катерини Макаруків.
Драматичні події роману розгортаються у період правління Великого князя київського Володимира Святославовича. Ще не прийнято християнство. Могутня Київська держава живе своїм сталим споконвічним життям. Спадкоємці Прадавньої Оріани намагаються вберегти священні символи минувшини і моляться своїм Богам. Бояри, волхви, дружинні воїни – всі вони оживають через тисячоліття, стають нам близькими і зрозумілими, коли ми разом з ними страждаємо, б’ємося з ворогами, сумніваємося і любимо Рідну Землю…
Князь-варвар читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Князь-варвар без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Комiр жiночого вбрання, щiльно облягаючи шию, був не гладенький, а у зборку пiд пiдшивку.
Поверх сорочки Ладомира носила недовгий навершник з широкими недовгими рукавами, вишитими по краях. Навершник також був бiлий, вишитий орнаментними колами, якi пасували до вишивки на сорочцi. Але на вiдмiну вiд сорочки навершник мав шийний розрiз, який був застiбнутий невеликим гудзиком. Вишивка у декiлька кольорiв навколо шийного розрiзу була гарна, пишна i багата.
Навершник внизу мав край саме у тому мiсцi, де була зав’язана одна iз головних ознак замiжньоi жiнки – понева.
– Боярин Добромир вже знае, що ви прийшли. Вiн зараз вийде до вас, – миловидним голоском, з ледь помiтним чужинським говором прощебетала Ладомира, – а я зараз переодягну дiтей i приведу до вас.
Промовивши останнi слова, Ладомира дочекалася, щоб волхв кивнув головою, а тодi, трiшки присiвши, поклонилася i вийшла iз кiмнати.
«Гарна дружина у мого брата бастарда», – усмiхнувшись помислив Святовид, зовсiм без заздрощiв, а заодно згадавши свою кохану Чаруну. Ту Чаруну, яка направду причарувала хлопця, позбавивши його душевного спокою, розриваючи душу i серце навпiл. І як не намагався Святовид знайти рiвновагу у своiх почуттях до цiеi таемничоi жiнки, поки що цi спроби були невдалими.
Чаруна була родичкою Верховного волхва Святозара. Сестрою його дружини Ягни. Жила воно на краю спадкового княжого поселення Ольжичi i була вiдомою на всю округу знахаркою. Здавалося, що iхню зустрiч готували Боги, адже можна так сказати, що вона були створенi одне для одного, були двома половинками одного цiлого. Але однiеi митi якiсь невiдомi, можливо, не зовсiм добрi сили вирiшили все по-iнакшому, захотiвши створити певну кiлькiсть перепон на шляху до щастя двох закоханих людей, спрямувавши iх у лоно пiдступного непорозумiння.
Святовид скривився вiд болючого спомину, адже вiн знав, що йому важко буде жити без цiеi жiнки, у той же час забути вiн ii не зможе, а як досягти порозумiння з нею, вiн не знав. Зiтхнувши, Святовид повернувся до вхiдних дверей, якi розкрилися позаду нього.

