Iван Богун

: в обох оборонах Уманi, Брацлавля, Дрижиполя, походi 1657 р. на допомогу Ракочi (схоже, йдеться про трансильванського князя Ракоцi Дердя ІІ (вiдомого також як Георгiй та Юрiй ІІ); сполучення cz в угорських власних назвах означае звук, близький до Ц, на вiдмiну вiд польскоi мови, де воно означае Ч). Вона також вважае, що Богуна призначено полковником до наступу вiйськ Богдана Хмельницького на Львiв (1648 р.).

В. Шевчук у коментарях до т. І «Лiтопису» Самiйла Величка подае iнформацiю, що «Богун Іван був з лютого 1649 р.

подiльский полковник».

Сучасний украiнський iсторик О. Гуржiй зазначае: «I. Богун зайняв найвищий ранг у полку в перiод мiж складанням «Реестру Вiйська Запорозького», яке здiйснювалось восени 1649 р., й початком серпня 1650 року. Для Украiни то був дуже складний i тривожний час».

Украiнський iсторик Григорiй Казмiрчук знайшов в архiвах документи, у яких записано: «5 грудня 1649 р. був висвячений на кальницького полковника старшиною кальницького, уманського, черкаського полкiв i архимандритом дияконом Онуфрiем Іван Богун.

На предмiстi мiстечка Кальник ним власноручно був посаджений дуб, який символiзуе могутнiсть козацького роду». Цей здоровий i мiцний, з великою й густою кроною дуб, в обхватi понад чотири метри, висотою понад 20 м, i нинi зростае у селi Кальник Іллiнецького району на Вiнниччинi.

У 1650 р. за виняткову хоробрiсть, непримиреннiсть до ворогiв i вiйськовi здiбностi Богдан Хмельницький призначае Івана Богуна полковником Вiнницького полку, який мав обороняти захiднi кордони визволеноi територii Украiни.

1650 року за органiзаторськi здiбностi та вiйськовий талант Івана Богуна призначено ще i кальницьким полковником.

З сiчня 1651 року І. Богун – кальницький i вiнницький полковник.

У цi ж роки полковник І. Богун стае активним учасником дипломатичноi дiяльностi гетьмана Богдана. Богун часто-густо перебував поряд з Хмелем i не лише мав уже певний вплив на нього, а й деякою мiрою визначав зовнiшню полiтику Козацькоi держави.

Так, у 1650 р., як вказуе iсторик О. Гуржiй, вiн активний учасник переговорiв украiнського гетьмана, польського короля, кримського хана i росiйського уряду про подальшу долю Украiни. «Уже казалось, все шло на лад, вдруг в одно мгновенье что-то новое; разные перемены, тяжелые и вреднье случайности и вмешательства, которых разум не может предотвратить и постичь.