Квітка Цісик

Евстахiй, закiнчивши Торговельну академiю, був iнспектором «Народноi торгiвлi». Анна вийшла замiж за суддю Сафата Рабиновича, а Софiя закiнчила факультет фiлософii.

Василь та Марiя Нагiрнi свiй земний шлях завершили майже одночасно: у лютому 1920 року померла Марiя, а Василь Нагiрний – 24 лютого 1921 року.

Життевий шлях наймолодшоi доньки Марii та Василя Нагiрних – Софii (бабусi Квiтки Цiсик), розпочався 29 грудня 1896 року. Пiсля домашньоi пiдготовки вона стала ученицею школи сестер василiянок.

Ця школа була пiд особливою опiкою митрополита Андрея Шептицького, який майже кожного року приiжджав на вручення свiдоцтв про закiнчення навчального року. Був вiн i 1907 року – про цей приiзд розповiла газета «Дiло» вiд 5 липня 1907: «Дня 29 червня о год. 8. рано зiбрались ученицi першоi руськоi жiночоi гiмназii в церквi сс. Василiянок на службу Божу, яку вiдправив покровитель гiмназii митрополит А.  Шептицький при гарнiм хорi iнституток, Вiд iменi родичiв подякував зборовi професорiв директор Нагiрний».

У 1914 роцi Софiя вступила на перший курс фiлософського факультету Львiвського унiверситету. Та розпочати навчання в цьому роцi не вдалося, оскiльки вибухнула Перша свiтова вiйна. Софiя Нагiрна брала активну участь в органiзацii допомоги пораненим украiнським солдатам, якi воювали у складi австрiйськоi армii в легiонi Украiнських Сiчових Стрiльцiв.

З приходом австрiйськоi адмiнiстрацii i поверненням з Вiдня викладачiв вiдновив свою дiяльнiсть i Львiвський унiверситет. Туди 1916 року i вступае на фiлософський факультет Софiя Нагiрна, спецiалiзуючись у фiзицi. Навчання вона поеднуе з працею на кафедрi загальноi фiзики, а незадовго до смертi батька знайомиться зi студентом, майбутнiм iнженером-хiмiком Іваном Кандяком, який був родом з Перемишля (вiн е дiдом Квiтки Цiсик).

Іван Кандяк народився 16 сiчня 1895 року. За рiк до початку Першоi свiтовоi вiйни вiн закiнчив Академiчну гiмназiю у Львовi, вiдтак вступив до Полiтехнiчного iнституту. Громадською дiяльнiстю почав займатись ще зi студентських рокiв. Вiд 1913-го був заступником голови товариства украiнських студентiв-полiтехнiкiв «Основа». 1916 року його обрали секретарем товариства «Руська академiчна помiч».