Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

Отож коли князь прибув до Кракова, вiн був приемно здивований, довiдавшись, – причому останнiм, – що, виявляеться, вiн ще й славетний розвiдник! Що, виявляеться, вiн не вiрно служив царевi-батюшцi за жалування та мiсто Бельов, а вивiдував на користь Польщi!

Хронiсти засвiдчують, що зустрiчали Вишневецького в столицi як нацiонального героя, цiлими натовпами. Правда, не тому, що повiрили, нiбито вiн був розвiдником (тут усi все добре розумiли), а тому, що слава про нього як про талановитого полководця та мужнього охоронця пiвденних кордонiв Польщi ще й досi гуляла по всiй державi.

Пробачив король усi провини i козакам, за яких клопотали обидва Вишневецькi.

А до того ж пiсля врочистоi зустрiчi князь Дмитро Вишневецький тяжко занедужав. Існуе навiть версiя, що його пробували отруiти. Чи то хтось позаздрив славi, чи, може, це була помста з боку султана або кримського хана. Хай там як, Сигiзмунд i в цьому випадку продемонстрував повагу до Вишневецького i наказав своему особистому медику лiкувати князя.

У груднi 1562 року Вишневецький разом з хотинським воеводою Ольбрехтом Лаським прибув на Любельський сейм. Ласький, вiдомий шукач пригод, претендуючи на господарський престол, наступного 1563 року пiдбив князя на козацький похiд у Молдавiю, де в цей час точилася боротьба за владу мiж боярськими угрупованнями.

Але несподiвано Вишневецький вiдступився вiд Ласького, сподiваючись, очевидно, сам обiйняти цю посаду. Проте, потрапивши в пастку, його загiн був розбитий, а сам князь, закований в ланцюги, вiдiсланий до Туреччини.

Вiдносно того, що дiялося далi, iснуе кiлька версiй. Дмитро Яворницький iнтерпретуе подii так: «Його (Вишневецького) передовий загiн з’явився тодi, коли Томша облягав Василiда в Сучавському замку; сам Вишневецький через хворобу iхав iззаду, на возi. Його загiн спiшно прискакав до палацу i став вимагати молдавськоi булави своему князевi. Томша охоче погодився з цiею вимогою i особисто вийшов зустрiчати славетного героя. Вишневецький, не пiдозрюючи вiроломства, з невеличким загоном рушив до Сучави.

Але в дорозi, побачивши нечисленнi сили Вишневецького, Томша раптом змiнив намiри, вiн несподiвано кинувся на князевих людей, всiх перебив i мало не захопив самого Вишневецького, але той встиг утекти i сховатися в копицi сiна. На лихо, його помiтив якийсь селянин, що приiхав по сiно, i видав Томшi. Вишневецького разом з його супутником Пасецьким та деякими поляками схопили i вiдправили в столицю Молдавii.