Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

Наступний етап навчання передбачав вивчення латини пiд керiвництвом досвiдченого вчителя, «чоловiка доброго християнина, побожного, який би мав про нього пильнiсть i старання, ведучи його до всiляких цнот i по-божностей». Таке навчання мало тривати три-чотири роки. Письмовi джерела також засвiдчують, що Петро з дитячих лiт навчився володiти луком, «зброi й коня з рук не випускав».

Як зазначае П. Сас, коли Петровi виповнилося одинадцять, вiн залишив батькiвський дiм та подався в науку до Острога. Очевидно, вiн i там не розлучався з улюбленою зброею, тому що мав для цього сприятливi умови, адже мiсто славилося своiми ремiсниками-зброярами.

Петро, маючи багаж знань, який давала домашня освiта, при зарахуваннi учнем Острозькоi академii переступив першi навчальнi сходинки – кiлька елементарних класiв. В Острозькiй академii, як припускають дослiдники, могло бути сiм класiв – перший пiдготовчий, а в трьох наступних (iнфiмi, граматицi, синтаксисi) вивчалися мови та деякi iншi предмети.

Навчальний заклад, учнем якого пощастило стати Петровi, сучасники називали по-рiзному – «колегiя», «тримовний лiцей», «академiя». По сутi, вiн поеднував у собi елементарну, середню i початки вищоi школи. В Острозькiй академii викладалися предмети «тривiуму» – граматика, риторика, дiалектика, а також «квадривiуму» – арифметика, геометрiя, музика, астрономiя. Велика увага придiлялася вивченню мов – грецькоi, латинськоi i особливо старослов’янськоi.

Острозька академiя давала своiм вихованцям не лише грунтовнi знання, вiдкриваючи перед ними широкi обрii на теренi службовоi кар’ери. Цей навчальний заклад був визнаним в Украiнi культурно-освiтнiм та iдеологiчним центром, де молодим людям прищеплювалося розумiння значущостi духовних цiнностей свого народу, формувалися нацiональна самосвiдомiсть i гiднiсть. У середовищi острозьких iнтелектуалiв раз по раз спалахували блискавки iдейного спротиву, якi розривали хмари культурно-iдеологiчноi асимiляцii, що сунули з чужих краiв.

Тому цiлком природно, що на вихованцiв Острозькоi академii, в тому числi на Петра Конашевича, справляли вплив не лише традицiоналiстськi цiнностi, якi продовжували спиратися на вiзантiйську освiченiсть та iдейну спадщину Киiвськоi Русi. Адже у XVI столiттi атмосфера духовного життя в Украiнi була рiзнобарвнiшою.