Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

І саме йому начебто вдалося знайти викрадене золото та викрити спiльникiв гетьманшi, пiсля чого Мотрону, а також ii матiр i ще п’ятьох чоловiк було страчено. Отже, за такоi iнформацii, причина трагедii полягала не стiльки у фактi подружньоi невiрностi Мотрони (якщо вона й була насправдi), скiльки у наявностi розгалуженоi шпигунськоi мережi в оточеннi гетьмана, до якоi якимось чином була залучена i гетьманша. Проте абсолютно очевидно, що особиста образа справила вплив на дii Богдана, однак не вона стала вирiшальним фактором, що визначила подальший вибiр Хмеля – пiдняти повстання проти польськоi шляхти.

Деякi дослiдники стверджують, що ще у 1645 роцi Б. Хмельницький iз деякими старшинами (Федором Вишняком, Кiндратом Бурляем, Іваном Ганжею, Фiлоном Джалiем, Іваном Гирею, Яциною Лютеренком) готував повстання, котре почалося в 1648 роцi.

Третя дружина гетьмана – Ганна – сестра нiжинських полковникiв Івана та Василя Золотаренкiв, удова козацького полковника Пилипа (тому в народi ii називали Пилипихою).

Богдан вiнчався з нею в Корсунi на початку серпня 1651 року. Померла вона 1667 року черницею жiночого монастиря.

Сучасники знали Богдана як турботливого батька, що пестив своiх дiтей i гостро переживав iхнi невдачi, переймався проблемами iхньоi освiти та особистого життя. З трьох вищезгаданих синiв iсторiя реально знае двох – занадто iдеалiзованого Тимоша (народився 1632 або 1635 року в Суботовi) i, переважно засудженого iсториками, Юрiя (1640—1642 року народження).

Тимiш, iдеалiзований лицар багатьох украiнських iсторикiв, насправдi був людиною з дуже неврiвноваженою психiкою. Незважаючи на те, що Богдан дуже любив свого старшого сина i бачив у ньому свого наступника на гетьманськiй посадi, вiн виховував його в спартанському дусi. Очевидцi вiдзначали, що, прагнучи наставити свого молодшого нащадка на «путь iстини», старший Хмельницький «наказав прив’язати його до гармати i мiцно бити, поки той не поклявся йому, що буде добрим, статечним, i тiльки потiм наказав вiдкувати його.

Часто Хмельницький за шаблю хапався, так що [Тимiш] не хоче потрапляти йому на очi».

Те, що Богдан пов’язував зi старшим сином династичнi проекти, не пiдлягае сумнiву. Шлюб Тимоша з Розан-дою (Роксандою), дочкою молдавського господаря Василе Лупула, зорганiзований пiд тиском збройноi сили в Яссах 1652 року, доводить цi династичнi плани цiлком переконливо.