Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії

В оточеннi численних, далеко не дружнiх держав гетьману необхiдно було обрати едино правильну лiнiю поведiнки: однi держави нейтралiзувати чи залучити на свiй бiк, iншi силою зброi змусити дотримуватися його полiтичноi лiнii.

За цих дуже складних обставин гетьман показав себе видатним дипломатом. Захоплення можуть, наприклад, викликати його дii по залученню на свiй бiк Кримського ханства. Вiн навiть пiшов на те, аби залишити заложником у Криму свого улюбленого сина. Одначе гетьман не спокушався досягнутою угодою.

Вiн знав ii переваги, та разом з тим передбачав i ускладнення, якi мiг викликати союз iз татарами. Та все ж тил повстанцiв був бiльш-менш забезпечений, крiм того, в розпорядження Б. Хмельницького надана мобiльна татарська кiннота.

Добре допомагало йому i знання суспiльного ладу, придворних звичаiв та установ Оттоманськоi Порти. Великий дипломатичний такт гетьмана, його проникливiсть i знання мiжнародноi обстановки забезпечили протягом усiеi вiйни нейтралiтет Туреччини, що дало можливiсть зосередити головнi зусилля на розв’язаннi найважливiшого завдання – визволення Украiни вiд iноземного гнiту i створення незалежноi держави.

Дещо iнакше складалися вiдносини Б. Хмельницького з молдавським господарем Лупулом. Адже зрада Лупула, який iнтригами прагнув ускладнити вiдносини Польщi й Украiни, викликала вiдверте невдоволення гетьмана. У вереснi 1650 року козацьке вiйсько здiйснило стрiмкий похiд у Молдавiю i змусило господаря капiтулювати. Бiльше того, за два роки пiсля другого походу Лупул погодився на шлюб своеi дочки Розанди iз сином гетьмана Тимошем.

Так було встановлено союз мiж Украiною i Молдавiею.

Звiсно, цим далеко не обмежуеться коло краiн, з якими Б. Хмельницький пiдтримував зв’язки. Спади i пiднесення спостерiгались у його стосунках iз правителями Трансiльванii та Валахii. Гетьман робив кроки, щоб ввести Украiну, вiдому лише героiчними походами запорожцiв, у коло iнших европейських держав. Наприклад, вiн прагнув налагодити зв’язки з Венецiйською республiкою, е також вiдомостi про його дипломатичнi контакти з Бранденбургом.

Листа до Б. Хмельницького надiслав керiвник англiйськоi буржуазноi революцii Олiвер Кромвель, який назвав гетьмана «генералiсимусом вiйська i стародавньоi грецькоi релiгii та церкви, володарем усiх запорозьких козакiв, страхом i винищувачем польськоi шляхти, завойовником фортець, викорiнювачем римських священикiв, переслiдувачем язичникiв, Антихриста й iудеiв».