Панас Мирний

За словами самого Мирного, цей чоловiк, «що й прозвавсь Трековим, мав штабс-капiтанського чина i за свою службу був нагороджений землею i крiпаками». Батько письменника здобув освiту в Миргородськiй повiтовiй школi, а 1841 p., вiсiмнадцятилiтнiм, став служити в мiсцевому казначействi. Родина Рудченкiв мала 60 десятин землi й чотири сiм'i крiпакiв, якi жили на своiх грунтах. Як згадувала ровесниця Мирного Олена Пчiлка: «Обставини хатнього життя в сiм'i Рудченкiв, як i в нашiй, були суто украiнськi.

Я не пригадую, щоб мати Панасова, Тетяна Іванiвна, говорила до дiтей iнакше, як по-украiнському, не через яку-небудь iдейну тенденцiю, а просто через те, що i в панських повiтових сiм'ях, не дуже багатих, жилося простенько, можна сказати, серед народноi течii украiнськоi. Отже, дiти виростали в близькiм товариствi слуг, на лонi простого украiнського життя. Тим-то украiнське слово, украiнська пiсня, украiнськi звичаi оточали й П. Рудченка змалку. Часто заходили i в iх господу кобзарi, лiрники; вони грали дiтям «Чечiтку», «Щиглика», а всiм – пiсень поважнiших». Те, що дiти Рудченкiв були близькi до простого люду, справило дуже помiтний вплив на iхнiй свiтогляд i виразно позначилось на творчостi Панаса Мирного. Досить згадати хоч би бабу Оришку – один з «вiчних» образiв мирнiвськоi прози, що в амплуа носiя народноi мудростi фiгуруе в цiлiй низцi його творiв: «Хiба ревуть воли…», «Замчище», «Визвол», «Голодна воля», «Батьки», «Казка про Правду та Кривду». Прототипом цього образу стала материна крiпачка Орина Костянтинiвна Батiенко, котра глядiла не тiльки Панаса, але й старших дiтей – Івана та Олександру, i молодших – Луку та Юрася. Сам Мирний у нарисi «І. Я. Рудченко» згадував, що в iхньому дворi жило «двi дiвки та удова Оришка з невеличким сином Василем. Окрiм сього, був ще однолiток Василiв – Андрiй-сирота… вдова Оришка була за няньку невеличкого Ванi, а Василь i Андрiй – його першими товаришами, з якими йому доводилося (звiсно, залюбки) i коло овечат ходити, i в усякi iграшки грати, а зимою, зарившись у просо на кухоннiй печi, вислухувати казок, що розказувала няня Оришка…».