Без ніг на Еверест

Без нiг на Еверест

Марк Інглiс

15 травня 2006 року новозеландець Марк Інглiс, чоловiк без обох нiг, втiлив мрiю свого дитинства – пiдкорив вершину найвищоi гори свiту. Книга «Без нiг на Еверест» розповiдае про пiдготовку Марка до спроби пiднятися на Еверест, включно зi сходженням на Чо-Ойю в Гiмалаях i накопиченням сил до штурму вершини. Але досягнути вершини Евересту – це лише половина шляху, адже треба ще й спуститися вниз живим.

У книзi викладено повну iсторiю Марковоi експедицii на Еверест – iсторiю рiшучостi, болю, суперечок i подолання здавалось би непоборних перешкод, як фiзичних, так i психологiчних.

У нiй безлiч захопливих деталей, що дають уявлення про свiт екстремального альпiнiзму.

У форматi PDF A4 був сбережений видавничий дизайн.

Марк Інглiс

Без нiг на Еверест

Перекладено за виданням

MARK INGLIS

LEGS ON EVEREST

Text and photographs Copyright © Mark Inglis, 2006

First published by Random House New Zealand

Серiя «Шедеври нон-фiкшн» заснована у 2019 роцi

Переклад з англiйськоi Т.

 Багай

Художник-оформлювач М. Мендор

Copyright © Mark Inglis, 2006

© Т. Багай, переклад украiнською, 2020

© М. Мендор, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2019

* * *

Минулому, теперiшньому i майбутньому.

Пам’ятi Тата (Джима).

Аннi та моiм дивовижним дiтям – Люсi, Джеремi та Амандi.

Подорож тривае

Роздiл 1

Мрiя —

i передчуття того, що чекае попереду

03.00, 7 сiчня 2002 року

Льодовик Лiнди, Аоракi / гора Кука, Нова Зеландiя

Пройшло 20 рокiв вiдтодi, як я востанне ночував на цiй горi.

Тодi це були дуже незручнi тринадцять з половиною днiв, коли ми тулилися в крижанiй печерi бiля вершини. Назовнi вирувала найдовша за всю iсторiю буря, яка тримала нас всерединi. Цi ночi й отримане обмороження коштували менi обох нiг нижче колiн.

Сьогоднi – жодних обморожень, хоча зараз не менш холодно й мене чекае дещо навiть страшнiше – гора, яку менi не вдалося пiдкорити всього три тижнi тому.

Але я не шкодую себе, тому повернувся зi своiми хорошими друзями: Чарлi Гоббсом, моiм гiдом; Марком Вiту, нашим оператором (i одним iз найкращих тут альпiнiстiв, навiть без пальцiв на ногах, якi вiн втратив через обмороження в 1996 роцi); Марком Вудвордом (Вудi), «страховкою» для Вiту (також дуже досвiдченим альпiнiстом, який пильнуе за Вiту, поки той знiмае); i Вейном Александром (бiльш вiдомим як Ковбой), який допомагае менi з протезами.