Принц На Білому Коні

Але щойно вона помiчала на собi зацiкавлений погляд, одразу ж пiд слушним приводом (бабуся хворiе або в мене завтра контрольна, а я нi бельмеса) покидала компанiю. Ба, навiть бiльше, за всi роки навчання вона жодного разу не цiлувалася з хлопцями, не враховуючи дружнiх плямкань в щiчку на днi народження i свята.

Коли iз вiдзнакою закiнчила унiверситет, то вирiшила пiднятися кар'ерними сходами, як можна вище, щоби не стало.

Ганна росла без тата, i звикла покладатися тiльки на себе. А тому визначилась так: спочатку потрiбно забезпечити свое безбiдне iснування та кар'еру, а потiм вже створювати родину.

Тому питання про замiжжя нiколи не

пiднiмалося вище другого рядку в ii планах на майбутне.

Коли через п’ять рокiв наполегливоi працi у вiдомiй компанii вона отримала посаду першого заступника директора компанii, придбала: шикарне 3-кiмнатне помешкання в елiтному будинку престижного району мiста, новенький автомобiль, дачу на березi рiчки, – постало питання «А навiщо менi однiй все це треба?». Ось тут-то Ганя, тобто тепер вже Ганна Петрiвна – шанована особа, згадала про другий пункт свого плану – замiжжя.

Із властивою iй логiкою i здоровим глуздом стала обирати собi кандидата на роль чоловiка i батька своiх майбутнiх дiтей. Першим був Семен Іванович директор компанii, солiдний, сорокап’ятирiчний чоловiк, який мав дружину, трьох дiтей i зо два десятки коханок (коханок вiн мав в самому прямому сенсi цього слова), при цьому останнi безуспiшно намагалися вирвати його з лап сiм'i i одружити на собi.

Ганна не хотiла бути в його чартi 21-ю, 22-ю i не вiрила в те, що чоловiк вiдмовиться вiд сiм'i заради неi, тому його ж першого i виключила зi списку.

Другим був Ігор – начальник вiддiлу технiчного забезпечення компанii, 30-ти рокiв, зовнi приемний, ввiчливий i культурний. Однак, сам Ігор абсолютно байдуже ставився до неi, пiдтримуючи лише дiловi стосунки та нiколи не говорив з нею на особистi теми. При цьому, Ігор зустрiчався з донькою Семена Івановича i про iх спiльне майбутне не плiдкував тiльки лiнивий.

Власне, було очевидно, що Ігор мае величезне прагнення до здорового кар'еризму, в результатi чого його також було виключено зi списку. Іншi спiвробiтники компанii не викликали у Ганни жодного iнтересу. Однi з них були глибоко i безнадiйно одруженi. Іншi ж, такi як: Андрiй – пришелепкуватий, Сашко – без почуття гумору, псих, Василь – гулящий, не подобалися iй самiй.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».