Принц На Білому Коні

Принц На Бiлому Конi

Андрей Николаевич Горбонос

"– Ой, а Ви хто? – здивувалася Ганна, побачивши на порозi чоловiка рокiв тридцяти, непоказного виду, у старому плащi, бруднiй в'язанiй шапочцi, iз щетиною на обличчi.

– Вiтаю, панi Ганно! Я – Ваш Принц НаБiлому Конi! – зi щирим та добрим поглядом сказав чоловiк i вiд нього повiяло дводенним перегаром.

– А де ж кiнь? – посмiхнулася вона.

– У лiфтi сидить – чатуе, щоб той не поiхав, – все також щиро вiдповiв Принц, – Ганно, збирайтеся, ми негайно iдемо до мого палацу! …"

Так починаеться ця незвичайна повiсть.

Автор змiг поеднати в одне цiле такi рiзнi поняття, як кохання, загадка, iронiя i прихований мiстичний символiзм! Із-за чого деякi критики вважають автора члем таемноi масонськоi ложi, що дiе в Украiнi.

Нетрадицiйне i колоритне, але в той же час просте i життеве оповiдання! Одним словом – приголомшливо!

Андрей Горбонос

Принц На Бiлому Конi

Всi персонажi цього твору – вигаданi, а збiги з будь-якими особами i обставинами – випадковi.

Тiльки Бiлий Кiнь – реально iснуе.Клянуся, сам його зустрiчав i особисто з ним знайомий.

Глава 1

– Ой, а Ви хто? – здивувалася Ганна, побачивши на порозi чоловiка рокiв тридцяти, непоказного виду, у старому плащi, бруднiй в'язанiй шапочцi, iз щетиною на обличчi.

– Вiтаю, панi Ганно! Я – Ваш Принц НаБiлому Конi! – зi щирим та добрим поглядом сказав чоловiк i вiд нього повiяло дводенним перегаром.

– А де ж кiнь? – посмiхнулася вона.

– У лiфтi сидить – чатуе, щоб той не поiхав, – все також щиро вiдповiв Принц, – Ганно, збирайтеся, ми негайно iдемо до мого палацу!

– Чому це я повинна з Вами кудись iхати? – стримано запитала вона.

– Так ти ж мене все життя чекала! Щоб я приiхав i забрав тебе!

– Ви себе з кимось плутаете! – випалила дiвчина та спробувала зачинити дверi, але Принц встиг пiдставити ногу.

– Ганя, тiльки не дуркуй! Я не маю часу на всi цi фiглi-мiглi! Негайно вдягайся i поiхали!

– Та пiшов ти! – нарештi вона змогла вiдштовхнути його i зачинитися.

– От стерво! – Принц вдарив кулаком у дверi, – якого ж бiса мрiяла тодi!?

Не дочекавшись вiдповiдi, повернувся i зайшов у лiфт.

– Якось грубо, не по-людськи ти з нею, сказав Бiлий Кiнь.

– Та я хотiв по-доброму, а вона он як… – з прикрiстю процiдив Принц.

– А я б тобi навiть вiдчиняти не став брудний якийсь, неголений, – Бiлий Кiнь сплюнув на пiдлогу.