Беззаперечна правда

Хлопець запитав його, чи хоче вiн другого раунда, i Кас вiдповiв, що вiн спробуе. Вiн вийшов на ринг, i раптом його розум вiдокремився вiд його тiла. Вiн наче спостерiгав за собою звiддаля. Удари, якi обрушувалися на нього, здавалося, приходили здалеку. Вiн швидше усвiдомлював iх, нiж вiдчував.

Кас сказав менi, що для того, щоб стати великим бiйцем, потрiбно викинути все з голови. Часом вiн говорив менi сiсти i казав: «Переступи себе. Зосередься. Розслабляйся, аж доки не зрозумiеш, що дивишся на себе збоку. Скажи менi, коли вiдчуеш це».

Це було дуже важливо для мене. Взагалi-то я занадто емоцiйний. Пiзнiше я усвiдомив, що якби не навчився позбуватись на ринзi вiд своiх емоцiй, то нiчого б не досяг. Я мiг би вiдвiсити супернику сильний удар, а потiм злякатися, чому вiн не впав.

Кас пiдняв свiй позатiлесний досвiд на крок далi. Вiн навчився вiдокремлювати свiй розум вiд тiла i бачити майбутне. «Все заспокоюеться, а я нiби вихожу назовнi i звiдти спостерiгаю за собою, – казав вiн менi. – Це нiби я й не я.

Так, нiби моi розум i тiло не пов’язанi й пов’язанi водночас. І тодi в моiй головi формуеться картинка того, що буде. Я справдi бачу картинку, як на екранi. Я можу взяти бiйця, який лише на початку свого шляху, i я точно знаю, як вiн розвиватиметься. Я дивлюсь, як хлопець б’еться, i я вже знаю все, що менi потрiбно, про нього: я нiби бачу всi мисленневi процеси в його головi. Немов я i е той хлопець, нiби я в його головi».

Вiн навiть стверджував, що може контролювати подii за допомогою свого розуму.

Кас тренував Роккi Грацiано, коли той був ще аматором. Одного разу Кас сидiв у кутку бiля Роккi, а Роккi приймав на себе удари. Пiсля того, як його двiчi вiдправили в нокдаун, Рокi повернувся в куток i хотiв покинути бiй. Але Кас виштовхнув його в наступний раунд, i перш нiж Роккi встиг пiти, Кас використав свiй розум, щоб управляти рукою Уiлла Роккi та завдати удару, i йому це вдалося – супротивник упав, i реферi зупинив бiй. Ось таким був цей грузний мужик, який мене тренував.

Кас твердо вiрив, що в твоiй свiдомостi ти маеш вважати себе тим, ким бажаеш стати.

Тобто, якщо ти хочеш стати чемпiоном свiту в надважкiй вазi, саме час починати жити життям чемпiона. Менi було лише чотирнадцять, але я щиро вiрив у фiлософiю Каса: постiйно тренуватися, думати як римський гладiатор, тримати свою свiдомiсть у станi постiйноi вiйни, але бути спокiйним та розслабленими зовнi. Вiн практикував i навчав мене закону притяжiння успiху, навiть не пiдозрюючи про це.