Беззаперечна правда

Джиммi та Кейтон були першими боксерськими менеджерами, якi записали на плiвку найцiкавiшi моменти з моiми нокдаунами й розiслали касети з вiдео всiм, хто писав про бокс у краiнi. Вони були дуже винахiдливi стосовно цього.

Моi виступи ставали сенсацiями, але Кас, схоже, ставав усе бiльше i бiльше дратiвливим. Інодi менi здавалося, що Кас мае мене за дядька Тома. Я намагався бути ввiчливим iз людьми, яких зустрiчав, i говорив iм «так, мем» i «нi, сер», а Кас дратувався на мене за це.

«Чому ти так з ними розмовляеш? Ти думаеш, вони краще за тебе? Усi цi люди – фальшивки», – говорив вiн.

А потiм, коли я поводився як Бог, як вiн мене називав, вiн дивився на мене з огидою. «Тобi подобаеться, коли люди дивляться на тебе знизу вгору, так? Такi хлопцi, як Кейтон й iншi, постiйно говорять тобi, який ти класний».

Менi здаеться, йому просто було потрiбно до когось доскiпатися. Мiй день залежав вiд того, з якоi ноги сьогоднi встав Кас. Тодi я вже отримав права i возив його на рiзнi зустрiчi та конференцii.

Двадцятого червня, незадовго до мого дев’ятнадцятирiччя, я бився з Рiкi Спейном в Атлантик-Сiтi.

Це був мiй перший професiйний бiй за межами Олбанi, але до того Кас вiдправляв мене дивитися великi боi в мiстах по всiй краiнi, щоб я призвичаiвся до рiзних арен.

«Навчись почувати себе тут як вдома, знай це мiсце iз заплющеними очима, – казав вiн менi. – Тобi тут доведеться проводити чимало часу, тож навчися почуватися тут комфортно». Вiн також брав мене з собою, коли зависав iз великими бiйцями.

Вiн садовив мене поруч iз ними за обiднiм столом i знайомив нас, щоб я нiколи не лякався когось iз боксерiв.

Я був дуже схвильований тим, що буду битися в Атлантiк-Сiтi i що наш бiй буде транслюватися на ESPN. Мiй суперник був також непереможним, за ним мав рахунок 7:0 iз п’ятьма нокаутами. Вони представили мене Малим Забiякою, i не знаю, що там щодо Малого, але я двiчi збив Спейна з нiг у першому ж раундi, i реферi зупинив бiй.

Джиммi й Кейтон намагалися вибити менi постiйне мiсце на ESPN, але Боб Арум, який рекламував боi, сказав iм, що його колеги не надто вже цiнують мiй талант.

Це дуже розлютило Каса. Кас ненавидiв сватiв Арума, i пiсля мого наступного бою вони перестали працювали з Арумом.

Проте всi цi полiтичнi штучки мене не цiкавили. Я не мiг дочекатися свого наступного бою. Вiн мав вiдбутися одинадцятого липня знову в Атлантiк-Сiтi. Я бився з Джоном Олдерсоном, великим сiльським хлопцем iз Захiдноi Вiрджинii, який також мав рахунок 4:0.