Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)

З часом ii функцii поширилися на духовне, культурне й просвiтницьке життя. Стрiлецьку музику творили пiдхорунжi М.Гайворонський, Р.Купчинський, Л.Лепкий, А.Баландюк, Ю.Шкрумеляк та iншi. Духовий оркестр пiд керiвництвом пiдхорунжого М.Гайворонського на весну 1917 року нараховував до 30 музикантiв. Працювали струнний та смичковий оркестри, хор пiд керiвництвом пiдхорунжого Леся Гринiшака.

Стрiлецькi поезiя та музика поедналися в такому феноменi, як стрiлецькi пiснi, у яких звучали патрiотичнi, журливi, любовнi, жартiвливi мотиви.

Із ii статуту («Правильника „Пресовоi квартири УСС“», написаного у лютому 1916 року) бачимо чiтко окреслену мету: «…пiднести украiнську свiдомiсть i честь». Шлях до цього забезпечували вiддiли: iсторичноi хронiки, прикладного мистецтва, видавництва, музики, спiву, якi мали «представити докази чинноi участi украiнського народу у вiйнi перед судом iсторii». Поставлене, зокрема перед вiддiлом музики i спiву, конкретне завдання: творити новi пiснi та новi мелодii – було успiшно зреалiзовано народними i професiйними поетами та композиторами.

Народженню стрiлецьких пiсень сприяли реальнi подii, факти, iмена, випадки з життя усусiв, ставали темами поетичного оспiвування, водночас передаючи нащадкам «живi спогади про славне минуле стрiлецтва, про боi, смерть та любов, про геройство й жертви, про веселi й сумнi переживання товаришiв зброi».

Коли почалася Перша свiтова вiйна, Р.Купчинському йшов 20 рiк, М.Гайворонському – 22-ий, Л.

Лепкому – 26-ий… Свiдомi та безстрашнi юнаки вступили у загiн сiчових стрiльцiв i пройшли з ним всi военнi шляхи. Як не парадоксально це прозвучить: не було би вiйни, не народилися б найвiдомiшi та найпопулярнiшi пiснi Першоi свiтовоi.

Воiстину бояном стрiлецтва став Р.Купчинський, який пройшов славний i тернистий шлях з УСС вiд першого до останнього дня. Хто на Захiднiй Украiнi не знав i не знае його чудових пiсень «Ми йдемо в бiй», «Не смiе бути в нас страху», «Вдаряй мечем», «Готуй менi збрую», «Ой там, при долинi», «Заквiтчали дiвчатоньки», «Пише стара мати», «Накрила нiчка», «За твоi, дiвчино», «Ой шумить, шумить», «Ой чого ж ти зажурився», «Ой зацвiла черемха», «Як з Бережан до Кадри», «Як стрiльцi йшли з Украiни», «Зажурились галичанки», «Пиймо, друзi», «Човник хитаеться», «Мав я раз дiвчиноньку».

Блискучiстю i багатограннiстю обдарування увiйшов в iсторiю УСС i Лев Лепкий, який прибув до легiону в 1915 роцi.