Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)

На цьому закiнчуеться боротьба Олеся Бабiя зi зброею в руках. Вiн змiнюе ii на перо. Майже щороку в нього виходить книга.

1921 р. О.Бабiй разом з В.Бобинським, Р.Купчинським i Ю.Шкрумеляком у Львовi засновують лiтературну групу «Митуса», органiзовують лiтературнi вечори, благодiйнi заходи. Як вiдзначали тогочаснi журнали «Поступ» i «Шляхи мистецтва», вони викликали резонанс серед громадськостi. Захоплення митусiвцiв iдеями нiмецького експресiонiзму, символiзму «Музагету», власнi модернiстськi спроби стали тiею платформою, на якiй базувалася iх свiтоглядно-естетична програма.

Незабаром пiсля заснування лiтературна група почала випускати журнал з одноiменною назвою – «Митуса». Виходять поетичнi збiрки О.Бабiя «Ненависть i любов» (1921 р.) та «Поезii» (1923 р.)

Пiсля закiнчення военних дiй i чергового розподiлу Украiни Захiдна Украiна опинилась пiд польською окупацiею, де активно переслiдували колишнiх воякiв Украiнських сiчових стрiльцiв та творчу iнтелiгенцiю. Тому молодому поетовi доводиться емiгрувати в Чехословаччину, де пiсля вiйни знайшли собi прихисток багато украiнськоi iнтелiгенцii.

У Празi в 1924 р. О.Бабiй вступае до мiсцевого унiверситету. Уже через рiк навчання молодий поет входить до складу редакцii «Нацiональноi думки», а згодом стае редактором цього видання (1926–1927 рр.) А в сiчнi 1928 р. на змiну цьому часопису починае виходити орган Проводу украiнських нацiоналiстiв «Розбудова нацii», де в одному з перших номерiв поет друкуе статтю «Революцiя чи контрреволюцiя». В 1929 р.

закiнчуе навчання в празькому унiверситетi зi ступенем доктора фiлософii.

У сiчнi-лютому 1929 р. О. Бабiй бере участь в установчих зборах І-го Конгресу украiнських нацiоналiстiв, де очолюе культурно-освiтню комiсiю i виголошуе промову «Лiтература i мистецтво». За участь в конгресi та за антипольськi настроi польська влада пред’являе Бабiю звинувачення в антидержавницькiй дiяльностi i в листопадi 1931 р. заарештовуе. На початку вересня 1932 р. суд винiс вирок: 4 роки тюрми, якi вiн вiдбував у Дрогобицькiй тюрмi.

Перебуваючи пiд слiдством, пише «Марш нацiоналiстiв», який був надрукований в журналi «Розбудова нацii» за сiчень-лютий 1932 р. з таким повiдомленням: «Із надiсланих проектiв тексту гiмну ОУН прийнято проект, поданий одним з наших найвизначнiших поетiв, що запроторений у ворожу тюрму». По виходi з тюрми працюе шкiльним iнспектором на Пiдляшшi та вчителем гiмназii в Холмi. Пiсля окупацii нiмцями Украiни повертаеться в Середне. В 1941 р.