Улюблені пісні XX сторіччя

Що ж до украiнського варiанту «Очi на пiску», то вiн дав менi натхнення писати рiдною мовою, я вiдчув смак у цьому. Я вiдчув, що буду займатися цiею справою, яка стала метою i змiстом усього життя. Ця пiсня з тих, якi не залежать вiд часу. Пройшли роки, пролетiли десятилiття, вона своеi актуальностi не втратила. І не втратить. Хоч спiвавали «Очi на пiску» Надiя Пащенко та iншi виконавцi, тепер думаеться, що варто, може, ii було запропонувати Софii Ротару, чи комусь iншому».

Пiсня про вчительку

Вiрш Андрiя Малишка

Музика Платона Майбороди

Сонечко встае, i шумить трава,

Бачу стежку, де проходиш ти, рiдна ти.

Вчителько моя, зоре свiтова,

Звiдки виглядати, де тебе знайти?

Вчителько моя, зоре свiтова,

Звiдки виглядати, де тебе знайти?

На столi лежать зошитки малi,

Дiтвора щебече золота, золота,

І летять, летять в небi журавлi,

Дзвоник нiби кличе молодi лiта.

І летять, летять в небi журавлi,

Дзвоник нiби кличе молодi лiта.

Скiльки пiдросло й полетiло нас

На шляхи землi, в ясну блакить, у блакить,

А що в тебе знов та дорiжка в клас,

Пiд вiкном у школi явiр той шумить.

А що в тебе знов та дорiжка в клас,

Пiд вiкном у школi явiр той шумить.

Двох синiв твоiх узяли фронти,

Воювали, не лiчили ран, тяжких ран,

В партизанську нiч посивiла ти,

Як в морози сивi непожатий лан.

В партизанську нiч посивiла ти,

Як в морози сивi непожатий лан.

Знов приходить юнь i шумить трава,

Пiзнаю тебе я при вогнi в нашi днi,

Вчителько моя, зоре свiтова

На Вкраiнi милiй, в рiднiй сторонi.

Вчителько моя, зоре свiтова

На Вкраiнi милiй, в рiднiй сторонi.

Кажуть, що всi професii йдуть вiд учителя, школи. Багато людей вдячнi школi за ту мудрiсть, яку вони там здобули, за пiдготовку до подолання життевих труднощiв. Цi поетичнi рядки ще раз нагадують, що школа – осередок усього доброго й свiтлого, тож треба цiнувати ii й тих, хто несе свiтло знань.

Чотирнадцятирiчним юнаком приiхав Платон Майборода у Запорiжжя, де продовжував навчання в середнiй школi № 36.

Тут вiн iз захопленням керував шкiльним самодiяльним оркестром, який став кращим у мiстi, терпляче навчав юних оркестрантiв гри на мандолiнi, балалайцi, гiтарi, вчив iх музичнiй грамотi, розписував партii п’ес для оркестру, спiвав у хорi. Шкiльна вчителька Олена Павлiвна Дзивакiвська помiтила захоплення чубатого юнака i, нiби вгадавши у своему учневi майбутнiй талант, приносила йому книжки з музики.