Київські митрополити ХVІІ–ХVІІІ ст.

е роком ювiлейним: 400 рокiв тому була заснована братська школа у Киевi, вiд якоi почалася Киево-Могилянська Академiя (далi – КМА), ми придiлили увагу цьому видатному центру науки i культури. Також зазначимо, що датували подii ми за старим стилем, а в деяких випадках паралельно датували (за обома стилями).

Св. Іов Борецький

Пiсля Берестейськоi церковноi унii 1596 р., коли бiльшiсть православних епископiв на чолi з киiвським митрополитом Михайлом Рогозою перейшла в католицизм, православнi украiнцi i бiлоруси опинилися перед серйозним викликом: пiти за своiми владиками або боротися за повернення колишнього статусу УПЦ, долаючи тяжкi перепони, наражаючись на репресii, навiть втрату життя.

Бiльшiсть православних лишилася вiрними вiрi батькiв. А першим митрополитом вiдродженоi православноi iерархii став Іов Борецький.

Святитель Іов (в миру Іван Матвiйович Борецький) походив з родини украiнського шляхтича с. Бiрча Руського воеводства на Галичинi (нинi мiстечко Бiрча на Перемищинi, Польща).

Рiк i дату його народження важко встановити. Також нiчого невiдомо про дитинство майбутнього святителя. Свого часу митрополит Іов згадував про «убогую отчизну нашу в Борчу… церков i монастир св. Онуфрiя». Напевно батьки дали Івановi непогану початкову освiту, а вже потiм направили навчатися далi: спочатку до Львiвськоi братськоi школи, а вiдтак i до Острозькоi академii. Тут Іван Борецький мав змогу познайомитися з плеядою вчених-богословiв. Деякi дослiдники вважають, що Іван Борецький мiг навчатися в Ягелонському унiверситетi у Краковi коштом князя Костянтина

Острозького, але жодних достовiрних вiдомостей про здобуття такоi освiти майбутнiм святителем ми не маемо.

У добу палкоi полемiки довкола унii, на запрошення львiвського братства, майбутнiй митрополит стае дидаскалом (учителем) грецькоi та латинськоi мов львiвськоi братськоi школи, можливо й богослов’я. З цiею школою пов’язано майже двадцять рокiв життя святителя. Невдовзi вiн став ii ректором, i слава про цього викладача жила i у ХVІІІ ст.

1605 року Іван Борецький залишае Львiв. У цей перiод вiн бере шлюб з Никифорiею Федорiвною Чехович. У цьому шлюбi народилося як мiнiмум трое дiтей (двое синiв (старший – Стефан) i дочка Євпраксiя). Незабаром Іван Борецький став священиком i переселився до Киева в нелегкi для УБПЦ часи. Пiд тиском влади Речi Посполитоi храми один по одному переходять до рук прибiчникiв Берестейськоi церковноi «злуки» з Римом.