100 знаменитих людей України

Як справжнiй iнтелiгент Грушевський i в полiтицi дотримувався загальнолюдських цiнностей, а не вузькокласових або нацiональних iнтересiв, прагнув урахувати i задовольнити вимоги всiх соцiальних i нацiональних груп. Але видатний письменник i iсторик, так само як i iншi лiдери УНР, перебував у полонi революцiйноi ейфорii i не був здатний на рiшучi полiтичнi кроки, що iх вимагали обставини. Як наслiдок, нерозв'язанi проблеми накопичувались, i Центральна Рада втрачала авторитет i популярнiсть серед населення, чим поквапилися скористатись бiльшовики.

А оскiльки Украiна практично не мала армii, то не змогла протистояти бiльшовистськiй агресii.

25 сiчня 1918 р. пiд артилерiйським обстрiлом глава Центральноi Ради разом з iншими лiдерами УНР спiшно покинув Киiв. Того ж дня украiнська делегацiя пiдписала у Брест-Литовську сепаратний мирний договiр з краiнами Четверного Союзу. Нiмеччина i Австрiя погодилися надати пiдтримку Украiнi в боротьбi з бiльшовиками в обмiн на поставки продуктiв харчування i промисловоi сировини.

Брестський мир став блискучою перемогою молодоi украiнськоi дипломатii та першим актом визнання Украiни на свiтовiй аренi як незалежноi держави.

На початку березня 1918 р. керiвництво Центральноi Ради повернулося з нiмецькими вiйськами до зруйнованого Киева. У ходi бойових дiй бiльшовики спалили будинок М. С. Грушевського. У вогнi загинула унiкальна колекцiя килимiв, виробiв зi скла i порцеляни, картини, книги i рукописи XVII—XVIII ст.

У перiод другого (березень – квiтень 1918 р.

) перебування при владi керiвництво УНР опинилося в залежностi вiд нiмецького вiйськового командування. Спроби Грушевського продовжити демократичний курс викликали незадоволення з боку окупацiйноi влади. До того ж Центральна Рада не мала вже достатнього авторитету в суспiльствi i не була здатна управляти краiною.

Падiння УНР було визначене наперед. На останньому засiданнi Центральноi Ради, 29 квiтня 1918 p., було прийнято Конституцiю Украiнськоi Народноi Республiки, а М. Грушевського обрано ii президентом.

Того ж дня в результатi державного перевороту до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. Вiн розпустив Центральну Раду i скасував виданi нею закони.

Пiсля перевороту М. С. Грушевський жив у Киевi. Вiн повнiстю вiдiйшов вiд полiтики i займався тiльки науковою та видавничою дiяльнiстю.

З приходом до влади Директорii Михайло Сергiйович намагався вiдновити Центральну Раду в попередньому статусi, але зазнав спротиву з боку нового уряду i залишив Киiв.