100 знаменитих людей України

Колись вона полонила вболiвальникiв майстернiстю, умiнням володiти своiм гнучким i пластичним тiлом, зберiгаючи протягом усього виступу жiночнiсть i красу, гiдну пензля художника. А зараз суворо-чарiвна Ірина Іванiвна випромiнюе впевненiсть у своiх силах i з гордiстю носить iще один титул, даний iй за незламний внутрiшнiй стрижень, – «справжня ледi Сталь». Ірина завжди чiтко знае, чого вона хоче i як цього досягти. За ii власним твердженням, вона нiколи не впадала у вiдчай i не вiдчувала розчарувань. І хоча вона i йшла второваним батьками шляхом, але всього досягла сама.

Майбутня олiмпiйська чемпiонка народилася в Киевi 11 сiчня 1958 р. у сiм'i професiйних спортсменiв: ii батько Іван Костянтинович – олiмпiйський чемпiон iз сучасного п'ятиборства, мати Альбiна Миколаiвна – тренер iз художньоi гiмнастики. Маленьку Іру, яка ледь навчилася ходити, мама брала iз собою на роботу в спортивний зал, де вона занурювалась у свiт спорту, тренувань i зборiв. Там завжди було гамiрно i цiкаво: звучала музика i мамин голос, який змушував гiмнасток доводити будь-який елемент до досконалостi.

Дiвчинка нiкому не заважала, тому що розумiла: всi зайнятi справою. Але Іринi зовсiм не було нудно. Вона то гралася в ляльки, то уважно спостерiгала за грацiозними рухами мами i гiмнасток. Їй i самiй хотiлося так само, як вони, витончено i вiртуозно пурхати пiд звуки музики, майстерно виконуючи вправи…

Альбiна Миколаiвна вiдвела дочку до балетноi школи, коли Ірi виповнилося всього чотири роки. Їй хотiлося, щоб мала опанувала азами хореографiчного мистецтва, i навiть якщо в майбутньому вона не стане балериною, то вiдмiнна танцювальна пiдготовка не зашкодить.

І хоча балет дiйсно серйозно захопив Іру, пiсля занять вона все одно прибiгала в гiмнастичний зал до матерi. Дiвчинка вже тодi пiдсвiдомо рвалася на помiст, думкою повторювала всi рухи гiмнасток, але мати не поспiшала пiддавати ii серйозним спортивним навантаженням. І майбутня легенда гiмнастики, все ще мрiючи стати балериною, у 10-лiтньому вiцi вступила до Киiвського хореографiчного училища.

Остаточний вибiр мiж балетом i професiйними заняттями гiмнастикою Дерюгiна зробила влiтку 1972 p., коли ii запросили до молодiжноi збiрноi краiни. А вже наступноi зими вона записала у своему спортивному щоденнику: «Мiй iдеал у художнiй гiмнастицi – Марiя Гiгова i перша абсолютна чемпiонка свiту 1963 р. Людмила Савiнкова».

Юна спортсменка дуже вимогливо ставилася до себе, а особливо до того, чим вона займалася.