30 років незалежності України. Том 2. Від 18 серпня 1991 р. до 31 грудня 1991 року

При чому на цей документ було накладений гриф «Цiлком таемно», з нього заборонялося робити копii, вносити тi чи iншi змiни у положення Договору. Чим була викликана така утаемниченiсть? Справа у тому, що проект Союзного договору мiстив не просто поверховi парадокси, суперечностi та протирiччя на кшалт того, що документ узгоджений на ново-огарьовськiй зустрiчi 23 липня 1991 р., називався «Договiр про Союз Суверенних Держав» (скорочено ССД), але держава яка засновувалась мала отримати iм’я – «Союз Радянських Суверенних Республiк» (СРСР).

Причини були набагато глибшi… А. Лук’янов у своiх мемуарах наводить висновки та оцiнки новоогарьовському проекту Союзного договору трьох груп незалежних експертiв – юристiв, iсторикiв, економiстiв i полiтологiв:

Перша група експертiв: «Аналiз тексту договору призводить до того, що Союз не буде володiти суверенiтетом тiею мiрою, яка необхiдна для нормального функцiонування держави i в силу цього не е федеративною державою. Норми практично всього тексту договору свiдчать про конфедерацiю, яку автори проекту, не бажаючи суперечити вiдкрито результатам референдуму, прагнуть видати за федерацiю».

Друга група експертiв: «Проект договору створюе умови для стимулювання у Союзi вiдцентрових тенденцiй, дiя яких може вийти з-пiд контролю тих, хто вiзьме на себе зобов’язання по договору. Весь текст проекту дозволяе засумнiватися у щиростi бажання авторiв сприяти збереженню та оновленню Союзу. проект договору свiдчить про конфедеративний характер майбутнього Союзу, тодi як 17 березня 1991 р.

бiльшiсть народу висловилася за збереження i оновлення Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк як федерацii рiвноправних суверенних республiк»

Третя група експертiв: «Визнавши федерацiю, договiр насправдi створюе не конфедерацiю, а просто клуб держав. Вiн прямим шляхом веде до знищення СРСР. Проводячи цю лiнiю таемно, неявно, вiн – подвiйно небезпечний, оскiльки розмивае усi поняття такою мiрою, що виникае державний монстр»[40 - Лукьянов А. И. Переворот мнимый и настоящий.

М., 1993. – С. 54–55.].

Попри всi можливi варiанти ймовiрноi заангажованостi експертних груп, якi теоретично могли б бути близькими до А. Лук’янова та зацiкавленими у його прихильностi, висновок у них один: запропонований новоогарьовцями проект Союзного договору нацiлений на розбудову не дiездатноi федерацii (як проголошувалося), а на трансформацiю СРСР в аморфну конфедерацiю, з подальшою перспективою перетворення ii на «простий клуб держав».